Реєстрація


Вся активність на сайті

    • Павло Степанович
      Павло Степанович ділиться в групі Культура

      Farruca de Agustín Castellón Campos "Sabicas"

      youtu.be

      Farruca de Agustín Castellón Campos "Sabicas"

      • Павло Степанович
        Павло Степанович додає 1 фото
        • Павло Степанович
          Павло Степанович ділиться в групі Культура

          "Заспіваймо пісню за Україну"

          www.youtube.com

          "Заспіваймо пісню за Україну" - народний хор Міністерства освіти і науки України Комунального закладу "Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс ім...

          • Павло Степанович
            Павло Степанович додає 1 фото в групі Культура
            • Павло Степанович
              Павло Степанович в групі Культура

              Знайомтесь - народний хоровий колектив "Classic" Міністерства освіти і науки України Комунального закладу "Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс ім. В.Г. Короленка" Харківської обласної ради.

              Лауреат численних міжнародних фестивалів дитячої творчості , багаторазовий лауреат фестивалів дітей-інвалідів "Повір у себе", "Натхнення".

              В травні 2017 року колектив отримав звання народного.

              17 грудня Ви зможете почути цей чудовий колектив вживу на Благодійному концерті "Різдвяні мелодії світу" спільно із Оркестром гітаристів Києва "ПектораL".

              Запрошення на концерт надається за умови внесення благодійного внеску, всі кошти з концерту підуть на реалізацію проектів із друку навчальної музичної літератури шрифтом Брайля.
              Щодо запрошень - дзвоніть +38050 136 8343
              Кількість місць обмежена!

              • Павло Степанович
                Павло Степанович додає 1 фото в групі Культура

                17 грудня 2017 року - Благодійний концерт оркестру гітаристів Києва "ПектораL" та хору за участю незрячих вихованців ХСНВК імені В. Г. Короленка

                • Павло Степанович
                  Павло Степанович додає 1 фото

                  На Волині стартує Всеукраїнська акція "Україна моя вишивана"!
                  Карту єднання розміром 3 на 1.5 метра в кольори національного віночка вишиватиме вся Україна - від заходу до сходу. Кожен бажаючий і володіючий голкою може покласти хрестик на полотно – для єднання України у мирі. Ця карта буде своєрідним полем молитви, зарядженим позитивною енергетикою людей зі всієї України. За допомогою голки і нитки хрестик за хрестиком ми об’єднуємо серця українців в одне єдине ціле.

                  • Константин Спасибов
                    Константин Спасибов ділиться

                    Анимация на песню Натальи Май "Котику мурчику"

                    youtu.be

                    The image changes color from sounds. Изображение меняет цвет от звуков.

                    • Павло Степанович
                      Павло Степанович додає 1 фото в групі Традиції

                      20 жовтня – свято Мокоші
                      (християнство її замінило на Параскеву-П’ятницю).

                      Принесіть Мокоші хліб, калину, прядиво, щоб напряла вам і вашим діткам довгу нитку Життя.
                      Суворі заборони цього дня: не шити, не різати, не працювати з нитками, прядивом, веретеном тощо.
                      Згадуються Богині: Лада, Леля, Дана, Доля, Мокоша, Мати-Слава, Жива.
                      Освячують квіти, які протягом року використовують у лікуванні.

                      Мокоша – (Макош, Мокша, Цариця води, Водяниця, Мати коша) – давньоукраїнська богиня родючості, жіночого рукоділля, мистецтва і води. Заступниця вагітних і породілей. Кожна п’ятниця в давніх українців була днем Мокоші. Ім’я Мокоші академік Б.Рибаков трактує як словосполучення МАТИ ВРОЖАЮ (МО – мати, КОШ – кошівниця для зерна). Мовознавці висловлюють думку, що її ім’я дослівно означає “Матір долі” (пор.: ст. сл. къшь, кощъ — жереб, доля, удача). Тому Мокошу можна вважати тотожною грецькій Тихе і римській Фортуні. Атрибутами цих Богинь був ріг достатку. З таким же рогом постать Мокоші зображена на статуї Збруцького Світовида.

                      За народними переказами, що дійшли до наших днів, первісне ім’я Мокоші – Мати Коша. В цьому – відгомін культу жінки-матері часів матріархату, коли порядкувала серед роду, серед КОША (на стійбищі, в громаді, общині і т. п.) мудра, досвідчена жінка, яку всі називали Матір’ю. Вона лікувала, приймала пологи, визначала обов’язки кожному, навчала рукоділлю, куховарінню тощо.

                      У давні часи вона була Богинею землеробства і родючості, жіночої життєвої сили і достатку, покровителькою полів і домашніх тварин. Оскільки від врожаю і родючості тварин переважно залежала доля давніх русів, то Мокоша вважалася і Богинею долі. За переказами, саме Мокоша пряде нитку життя, тому вона вважається ще й покровителькою пряль. Єдина представниця жіночих Божеств у пантеоні князя Володимира Мокоша пов’язана з жіночою сферою діяльності у господарстві: рукоділлям, прядінням, тканням тощо. Ще одним обов’язком Мокоші було піклування про вологу: дощ, річки, струмки.

                      Популярність Мокоші серед українського жіноцтва була такою великою, що її культ зберігався довгі століття після знищення язичництва, що зафіксовано в літописах (“…по украинамъ молятся богу Перуну, й Хорсу, й Мокоши”). Церква змушена була п’ятницю – день Мокоші – зробити днем Парасковії та Покрови.
                      Їй приносили жертви у вигляді снопів льону, вишитих рушників, пучків вовни (прядива). Оскільки Мокоша, вірогідно, була близькою до Рожаниць (Дів Життя) — покровителькою пологів, захисницею породіль, тому віра й поклоніння Мокоші найдовше існували серед жінок: навіть у XVI ст. попи зобов’язані були на сповіді запитати жінку, “чи не ходила до Мокоші”. На Новгородщині культ Мокоші зберігався аж до XIX ст.

                      У Києві до Мокоші на Старокиївську гору (пантеон Володимира) приходили поклонятися жриці, ворожки, знахарки. Хоча вона й була покровителькою жіноцтва, проте вшановували її всі, тому Володимир й увів Мокошу до свого пантеону.

                      Походження Мокоші дуже давнє: як і більшість жіночих Богинь, вона була відома ще за трипільської доби. МАТИ КОША була шанованою богинею у сарматів. В образі Мокоші бачимо відгомін стародавнього культу Великої Богині-Матері. її зображення, значною мірою стилізовані, дійшли до нас переважно на рушниках: Богиня стоїть під відкритим куполом святилища з піднятими вгору руками (поза Оранти), на голові має “рогату” шапку. Обабіч Мокоші — два вершники на конях. На деяких вишивках під кіньми зображені свастики (прадавні символи щастя), іноді головний убір Богині нагадує квітучий кущ. Статуетки скіфських Богинь (VII ст. до н. ч.) нагадують позу Мокоші та Оранти з піднятими вгору руками, як під час моління. Вірогідно, що і в Київській Софії ранні християни бачили свою правічну Богиню з піднесеними до неба руками. А відтак, Мокоша походить ще від давнішого культу води — Богині Дани. Християни не могли забути свою давню Богиню, тому що досить довго вшановували її в образі “святої Параскеви” (П’ятниці).

                      • Павло Степанович
                        Павло Степанович додає 1 фото

                        Концерт презентація журналу "Гітара в Україні"

                        21 жовтня(субота) 2017р 17.00
                        Будинок вчителя.

                        Концерт-презентація журналу "Гітара в Україні",за участю лауреатів міжнародних конкурсів гітарного мистецтва, дуету "ZINNA", ансамблів "Лілея","Палітра" та зведеного оркестру гітаристів "ПектораL".

                        Спеціальний гість: народний артист України Валерій Петренко.

                        Модератор і головний редактор журналу - заслужений діяч мистецтв України,професор Костянтин Чеченя.

                        Вхід вільний.

                        • Константин Спасибов
                          Константин Спасибов ділиться

                          Як еволюціонувала українська музика за останні 100 років. Від Леонтовича до ONUKA. (Еспресо.TV)

                          Як еволюціонувала українська музика за останні 100 років. Від Леонтовича до ONUKA

                          espreso.tv

                          Шлях української музики від легендарного "Щедрика" Леонтовича до "Океану Ельзи" та надсучасних електронних мотивів ONUKA

                          • Павло Степанович
                            Павло Степанович додає 1 фото
                            • Константин Спасибов
                              Константин Спасибов ділиться

                              Со школы мечтал сделать цветомузыку. Уже будучи на пенсии, благодаря возможностям компьютера, начал делать видеоролики на музыку. Художник я слабоватый, конечно. Но позволил себе думать, что работа в этом направлении тоже может поддержать украинскую культуру. На сегодня там 3 видео с простым рисунком и анимацией цвета на звук:
                              1. На песню Нины Матвиенко "У вишневому саду" (точнее "Милий мiй")
                              2. На песню Нины Матвиенко "Кажуть менi люди"
                              3. На музыку Сергея Прокофьева (уроженец Донецкой обл.)
                              Все ролики до 3 минут. Только смотреть нужно в максимальном качестве, иначе сильно размыто будет.

                              Konstantin Spasibov

                              www.youtube.com
                              • Павло Степанович
                                Павло Степанович ділиться

                                Оркестр гітаристів Києва "ПектораL"

                                Оркестр гітаристів Києва "ПектораL"

                                www.youtube.com

                                Оркестр гітаристів Києва "ПектораL" Організація концертів, виступів та з питань участі в різноманітних проектах звертайтесь за т. +380967612308 Ми завжди гот...

                                • Павло Степанович
                                  Павло Степанович ділиться в групі Фольклор

                                  Фольклорний гурт 'Рожаниця' та Брайан Долфін в музеї Івана Гончара - танці ч. 3

                                  https://www.youtube.com/watch?v=2bxYaiA02kY

                                  Фольклорний гурт 'Рожаниця' та Брайан Долфін в музеї Івана Гончара - танці ч. 3

                                  www.youtube.com

                                  Фольклорний гурт 'Рожаниця' та Брайан Долфін в музеї Івана Гончара - танці ч. 3

                                  • Павло Степанович
                                    Павло Степанович ділиться в групі Фольклор

                                    Фольклорний гурт 'Рожаниця' та Брайан Долфін в музеї Івана Гончара - танці ч. 2
                                    https://www.youtube.com/watch?v=4s3QatKLAEM

                                    Фольклорний гурт 'Рожаниця' та Брайан Долфін в музеї Івана Гончара - танці ч. 2

                                    www.youtube.com

                                    Фольклорний гурт 'Рожаниця' та Брайан Долфін в музеї Івана Гончара - танці ч. 2

                                    • Павло Степанович
                                      Павло Степанович ділиться в групі Фольклор

                                      Фольклорний гурт 'Рожаниця' та Брайан Долфін в музеї Івана Гончара - танці ч. 1

                                      https://www.youtube.com/watch?v=I27bdGk4OAQ

                                      Фольклорний гурт 'Рожаниця' та Брайан Долфін в музеї Івана Гончара - танці ч. 1

                                      www.youtube.com

                                      Фольклорний гурт 'Рожаниця' та Брайан Долфін в музеї Івана Гончара - танці ч. 1