Львів :: Блог :: Архіви
September 2009
September 01, 2009
Ілько Лемко презентує роман про львівських Ромео і Джульєту
http://feedproxy.google.com/~r/mylviv/~3/Zpmsm-ubzzs/blog-post.html
Ілько Лемко презентує роман про львівських Ромео і Джульєту: "Відомий львівський публіцист, письменник, львовознавець, лауреат національної премії "Телетріумф" як автор програми "Легенди старого Львова" Ілько Лемко, автор бестселера "Львів понад усе" написав художній твір "Кохання і смерть". Про це повідомили у прес-службі Львівської міської ради."
Сповнена трагізму і величі історія львівських Ромео і Джульєти, заснована на реальній події, записаній у хроніці Бартоломея Зіморовича "Потрійний Львів" 1594 року.
Презентація роману Ілька Лемка "Кохання і смерть" відбудеться 3 вересня о 16.00 в Італійському подвір’ї.
Довiдка ZAXID.NET
415 років тому молодий італійський купець Мікеліні приїхав до Львова і закохався в українську дівчину Пелагію. Вона відповіла взаємністю, і справа йшла до весілля, але несподівано у місті запанувала епідемія чуми. Пелагія захворіла. Мікеліні свідомо пішов на смерть, невсипно чатуючи біля ліжка помираючої, і врешті заразився. Невдовзі обох закоханих поховали і їхні надмогильні камені прикрасили рядки львівського поета Шимона Шимоновича: "Що любов з’єднає - і смерть не здолає".
Сповнена трагізму і величі історія львівських Ромео і Джульєти, заснована на реальній події, записаній у хроніці Бартоломея Зіморовича "Потрійний Львів" 1594 року.
Презентація роману Ілька Лемка "Кохання і смерть" відбудеться 3 вересня о 16.00 в Італійському подвір’ї.
Довiдка ZAXID.NET
415 років тому молодий італійський купець Мікеліні приїхав до Львова і закохався в українську дівчину Пелагію. Вона відповіла взаємністю, і справа йшла до весілля, але несподівано у місті запанувала епідемія чуми. Пелагія захворіла. Мікеліні свідомо пішов на смерть, невсипно чатуючи біля ліжка помираючої, і врешті заразився. Невдовзі обох закоханих поховали і їхні надмогильні камені прикрасили рядки львівського поета Шимона Шимоновича: "Що любов з’єднає - і смерть не здолає".
01 Вересня 2009, 15:38
|
Львів
0
коментар(і)
З 2 вересня для гостей Львова працюватиме інформаційно-туристичний центр
http://feedproxy.google.com/~r/mylviv/~3/x2PxXAx2MDo/2.html
З 2 вересня для гостей Львова працюватиме інформаційно-туристичний центр: "З 2 вересня у Львові працюватиме інформаційно-туристичний центр, де гості міста зможуть отримати будь-яку інформацію на час свого перебування. Про це повідомили у прес-службі Львівської мерії. "
Центр буде розташовано у Львівській міській раді – зліва, на розі Ратуші. Планується, що наразі там працюватимуть тільки три людини. Проте в подальшому такий центр повинен буде надавати інформацію не лише про всі готелі, ресторани, про гідів та туристичні фірми, а й презентуватиме місто за кордоном.
Подібні інформаційні центри вже працюють у Києві, Ужгороді, Кам’янці-Подільському, Одесі, Сімферополі та інших містах України.
Інформаційно-туристичний центр створено в рамках проекту «Створення туристично — інформаційної інфраструктури в місті». Проект отримав грант Європейського Союзу за результатами міжнародного конкурсу на отримання грантів ЄС.
«Фінансування у обсязі майже 700 тис. євро, надане Європейським Союзом на розвиток туристично-інформаційної інфраструктури м. Львова, було використане для відкриття нового першокласного центру туристичної інформації у Львові та створення реєстру культурної спадщини міста. У рамках цього проекту також буде профінансовано підготовку професіоналів у сфері туризму та виготовлення і розміщення туристичних дороговказів у Львові. Підтримка Європейським Союзом туристичної інфраструктури Львова допоможе цьому прекрасному місту ще повніше використовувати свій потенціал туристичного центру», - повідомив посол, голова Представництва Європейської Комісії в Україні Жозе Мануел Пінту Тейшейра.
Метою проекту є покращити комунікаційну доступність Львова насамперед до об’єктів Світової культурної спадщини ЮНЕСКО шляхом встановлення туристичних навігаційних вказівників і таблиць (планшетів). Якісне інформаційне забезпечення туристів та комунікативну доступність до об’єктів культурно — історичної спадщини Львова буде забезпечено шляхом ознакування пам`яток двомовними вказівниками і таблицями та ознакування туристичних шляхів загального користування у міській та приміській зоні.
Окрім створення інформаційного центру, в рамках проекту передбачається промоція туристичного потенціалу Львова, підвищення цінності спільного культурного потенціалу прикордонних територій. Також розповсюджуватимуть друковану (буклети, путівники, карти, схеми), електронну (інтернет — портал, електронний довідник, мультимедіа) та іншу продукцію про туристичний потенціал Львова.
Також передбачається розробка програми підготовки та перекваліфікації кадрів туристичної індустрії, використовуючи позитивний досвід партнерів ЄС і програму підготовки екскурсоводів, гідів — перекладачів, провідників, працівників інформаційного центру та закладів туристичного обслуговування.
Центр буде розташовано у Львівській міській раді – зліва, на розі Ратуші. Планується, що наразі там працюватимуть тільки три людини. Проте в подальшому такий центр повинен буде надавати інформацію не лише про всі готелі, ресторани, про гідів та туристичні фірми, а й презентуватиме місто за кордоном.
Подібні інформаційні центри вже працюють у Києві, Ужгороді, Кам’янці-Подільському, Одесі, Сімферополі та інших містах України.
Інформаційно-туристичний центр створено в рамках проекту «Створення туристично — інформаційної інфраструктури в місті». Проект отримав грант Європейського Союзу за результатами міжнародного конкурсу на отримання грантів ЄС.
«Фінансування у обсязі майже 700 тис. євро, надане Європейським Союзом на розвиток туристично-інформаційної інфраструктури м. Львова, було використане для відкриття нового першокласного центру туристичної інформації у Львові та створення реєстру культурної спадщини міста. У рамках цього проекту також буде профінансовано підготовку професіоналів у сфері туризму та виготовлення і розміщення туристичних дороговказів у Львові. Підтримка Європейським Союзом туристичної інфраструктури Львова допоможе цьому прекрасному місту ще повніше використовувати свій потенціал туристичного центру», - повідомив посол, голова Представництва Європейської Комісії в Україні Жозе Мануел Пінту Тейшейра.
Метою проекту є покращити комунікаційну доступність Львова насамперед до об’єктів Світової культурної спадщини ЮНЕСКО шляхом встановлення туристичних навігаційних вказівників і таблиць (планшетів). Якісне інформаційне забезпечення туристів та комунікативну доступність до об’єктів культурно — історичної спадщини Львова буде забезпечено шляхом ознакування пам`яток двомовними вказівниками і таблицями та ознакування туристичних шляхів загального користування у міській та приміській зоні.
Окрім створення інформаційного центру, в рамках проекту передбачається промоція туристичного потенціалу Львова, підвищення цінності спільного культурного потенціалу прикордонних територій. Також розповсюджуватимуть друковану (буклети, путівники, карти, схеми), електронну (інтернет — портал, електронний довідник, мультимедіа) та іншу продукцію про туристичний потенціал Львова.
Також передбачається розробка програми підготовки та перекваліфікації кадрів туристичної індустрії, використовуючи позитивний досвід партнерів ЄС і програму підготовки екскурсоводів, гідів — перекладачів, провідників, працівників інформаційного центру та закладів туристичного обслуговування.
September 02, 2009
Знову зміни
http://feedproxy.google.com/~r/mylviv/~3/yJv9AM9QcG4/blog-post_02.h
Звертаю Вашу увагу, що тепер цей щуденник-журнал має україномовну назву. Також приємністю є, що розробники, нарешті, дали моливість використовувати хмарку тегів, що дозволило зменшити кількість постів на сторінці і зробити легшим пошук потрібних статей.
Цей блог все ще відкритий для Вашої творчості. Якщо маєте у власній колекції позитивні статті про Львів - поділіться, будь ласка. А за це ми Вас прорекламуємо і долучимо до авторів :).
Цей блог все ще відкритий для Вашої творчості. Якщо маєте у власній колекції позитивні статті про Львів - поділіться, будь ласка. А за це ми Вас прорекламуємо і долучимо до авторів :).
September 07, 2009
Театр ім. Марії Заньковецької – репертуар вересень 2009
http://feedproxy.google.com/~r/mylviv/~3/9azCKEtsczY/2009.html
Театр ім. Марії Заньковецької – репертуар вересень 2009:ГОЛОВНА СЦЕНА
| 18 п’ятниця 18:00 | СільваОперета на 3 дії (з антрактом) | І.КальманЛібрето Л. Штейна і Б. Йенбаха Вірші О.Вратарьова Переклад з російської С.Сміяна Сценічний варіант Ф.Стригуна Тривалість вистави 3 год. 00 хв. |
| 19 субота18:00 | КризаСмішна трагедія на 2 дії | О.ОгородникТривалість вистави 3 год. 00хв. |
| 20 субота18:00 | Дама з камеліямиМелодрама у 2-х частинах | А. Дюма-син Переклад з французької М. Якуб’яка Тривалість вистави 3 год. 20 хв. |
| 22 вівторок1800 | Гуцулка Ксеня Оперета на 3 дії(з антрактом) | Музика і лібрето Я.Барнича Вірші Д.Николишина Тривалість вистави 3 год. 00 хв. |
| 23 середа1800 | ОдруженняНеймовірна подія у 2-х діях | М.Гоголь Переклад з російської О.Пчілки Тривалість вистави 2 год. 40 хв. |
| 24 четвер18:00 | Бояриня Драматична поема (без антракту) | Леся УкраїнкаТривалість вистави 2 год. 10 хв. |
| 25 п’ятниця1800 | Коханий нелюбКомедія на 2 дії | Я. СтельмахТривалість вистави 3 год. 00 хв. |
| 26 субота 18:00 | ПРЕМ’ЄРА Троє товаришів | Драматургічна версія за мотивами Е.-М.Ремарка В.Сікорського Переклад В.Лучишина |
| 27 неділя18:00 | ПРЕМ’ЄРА Троє товаришів | Драматургічна версія за мотивами Е.-М.Ремарка В.СікорськогоПереклад В.Лучишина |
| 29 вівторок18:00 | Сто тисяч Трагікомедія на 4 дії (з антрактом) | І.Карпенко-КарийТривалість вистави 2 год. 40 хв. |
| 30 середа18:00 | Криза Смішна трагедія на 2 дії | О.Огородник Тривалість вистави 3 год.00 хв. |
КАМЕРНА СЦЕНА
(пр. Свободи, 26)
| 16 середа 19:00 | ПРЕМ’ЄРА Завчасна паморозь Гра у сутінках Символічна драма на одну дію | Р.М. Рільке Переклад і сценічний варіант н.а. України Т. Литвиненко |
| 17 четвер 19:00 | ПРЕМ’ЄРА Завчасна паморозь Гра у сутінках Символічна драма на одну дію | Р.М. Рільке Переклад і сценічний варіант н.а. України Т. Литвиненко |
| 22 вівторок 19:00 | Розповідь незнайомого Сторінки повісті (без антракту) | А.Чехов Інсценізація А.Бабенко Переклад з російської Ю.Чекова і А.Сотникової Тривалість вистави год. хв. |
| 23 середа 17:00 | Три любові (вистава без антракту) | А.Дункан, І.Шнейдер Інсценівка Т.Литвиненко Тривалість вистави 1 год. 20 хв. |
| 24 четвер 17:00 | Три любові (вистава без антракту) | А.Дункан, І.Шнейдер Інсценівка Т.Литвиненко Тривалість вистави 1 год. 20 хв. |
| 27 неділя 18:00 | ПРЕМ’ЄРА Завчасна паморозь Гра у сутінках Символічна драма на одну дію | Р.М. Рільке Переклад і сценічний варіант н.а. України Т. Литвиненко |
| 29 вівторок 17:00 | Варшавська мелодія Мелодрама (без антракту) | Л. Зорін Сценічний варіант і переклад з російської Т. Литвиненко Тривалість вистави 1 год. 40 хв. |
| 30 середа17:00 | Про коханняВодевілі та оповідання | А.ЧеховТривалість вистави 1 год. 40 хв. |
September 08, 2009
Форум видавців у Львові (+ програма)
http://feedproxy.google.com/~r/mylviv/~3/fdMAQAQNF6Y/blog-post_08.h
Форум видавців відбудеться 10-13 вересня. Найбільш відомий сучасний письменник Норвегії, автор світового бестселера “Світ Софії” Юстейн Ґордер приїде цього року на Львівський форум видавців.У 16 Форумі видавців також візьмуть участь – поляк Марек Краєвський, який для написання книги “Голова Мінотавра” два тижні жив у Львові; іспанець Генрік Казасес (поет Каталонії); французька письменниця Ірен Френ. Планується приїзд поета, уродженця Чорткова, який з 2000-го року живе в Нью-Йорку, Василя Махно, двох письменників старшого покоління з діаспори – Марка Царинника і Михайла Яворського.
На Форумі планують бути українські письменники Олесь Ульяненко, Євгенія Кононенко, Сергій Жадан, Ю.Іздрик, Олег Кацарєв, Людмила Таран, Ю.Андрухович та багато інших.
ПРОГРАМА 16 МІЖНАРОДНОГО ФОРУМУ ВИДАВЦІВ У ЛЬВОВІ
8 ВЕРЕСНЯ, ВІВТОРОК
09.00-18.00 Фотовиставка Галини Вдовиченко «Замок Гербуртів. Тамдевін. Гармонія без
Фотошопа». Організатори – Конкурс «Коронація слова», Львівська обласна філія
«Укрсоцбанку», ГО «Форум видавців». Львівська обласна філія «Укрсоцбанку» (пл.
Міцкевича, 10), 4-й поверх.
11.00-13.00 Круглий стіл-презентація першого в Україні навчального підручника «Корпоративна
соціальна відповідальність». Проводить Львівський інститут банківської справи УБС
НБУ. У діалозі візьмуть участь представники МОНу, авторитетні науковці відомих
ВНЗ України, видавці, економісти, банкіри, підприємці. Внутрішній дворик корпусу
ЛІБС УБС НБУ (вул. Коперника, 14). Вхід за запрошеннями.
9 ВЕРЕСНЯ, СЕРЕДА
09.00-18.00 Фотовиставка Галини Вдовиченко «Замок Гербуртів. Тамдевін. Гармонія без
Фотошопа». Організатори – Конкурс «Коронація слова», Львівська обласна філія
«Укрсоцбанку», ГО «Форум видавців». Львівська обласна філія «Укрсоцбанку» ( пл.
Міцкевича, 10), 4-й поверх
10.00-15.00 Дискусія «Літературні та книжкові конкурси в Україні». Тільки для запрошених
учасників.
11.00-13.00 Бізнес-форум. Круглий стіл «Авторське право у видавничому бізнесі України».
Головний доповідач – В.В. Коноваленко, спеціаліст в галузі авторського права.
Проводить Українська Асоціація видавців та книгорозповсюджувачів. Актовий
зал Львівського інституту банківської справи УБС НБУ (вул. Січових Стрільців,
11).
13.00-14.00 Презентація «Каталогу видань Почаївського та Унівського монастирів XVIII–XX ст. з
колекції Музею книги і друкарства України» (автори В. Г. Бочковська, Л. В. Хауха, В.
А. Адамович). Проводить видавничий дім «Києво-Могилянська академія». Українська
академія друкарства (вул. Підвальна, 17, ауд. 50).
14.00-15.30 Презентація навчальних посібників автора Василя Теремка: «Основні засади
видавничого бізнесу», «Видавничий маркетинг». Проводить видавництво
«Академвидав», «Видавничий центр «Академія», м. Київ. Львівський поліграфічний
технікум (пл. Митна, 1, актова зала).
14.00-18.00 Виставка «Подорожуючі літери. Сучасні литовська каліграфія і типографіка».
Проводиться за сприяння Посольства Литовської Республіки в Україні. Музей Ідей
(вул. Валова, 18-а).
15.00-15.45 Літературні читання. Поетичне читання віршів Богдана Городиського «Тінь на
камінні». Поезію читатимуть актори театру ім. Марії Заньковецької, також
співатимуть барди. Кав’ярня-книгарня «Кабінет» (вул. В. Винниченка, 12).
15.00-16.00 Прес-конференція учасників Українсько-швейцарського поетичного туру «Культпохід
2х2»: Юрій Андрухович, Сергій Жадан (Україна), Педро Ленц, Рафаель Урвайдер
(Швейцарія). Книгарня «Є» (просп. Свободи, 7).
15.00-16.00 Презентація видавництва «Ярославів вал», м. Київ. Зустріч з лауреатом
Шевченківської премії Михайлом Слабошпицьким. Українська академія друкарства
(вул. Підвальна, 17, ауд. 50).
16.00-16.45 Презентація спеціального випуску журналу «Просто неба». Модератор Григорій
Семенчук. Кав’ярня-книгарня «Кабінет» (вул. В. Винниченка, 12).
16.00-16.45 Авторська зустріч. Микола Рябчук (Україна). Модератор Юрій Кучерявий. Книгарня
«Є» (просп. Свободи, 7).
16.00-17.30 Літературний дует. Кнутс Скуєнієкс (Латвія) та Владас Бразюнас (Литва). Модератор
Юрій Садловський. Театр ім. Леся Курбаса (вул. Л. Курбаса, 3).
17.00-18.30 Літературний дует. Смолоскипівський марафон. Читання лауреатів літературної премії
видавництва «Смолоскип». Модератор Вано Крюґер. Книгарня «Є» (просп. Свободи,
7).
18.00-19.30 Авторська зустріч. Марек Краєвський (Польща). Модератор Анатолій Івченко.
Кав’ярня-книгарня «Кабінет» (вул. В. Винниченка, 12).
19.00-20.00 «Презентація альбому «Харківська пейзажна школа». Одна із найцінніших колекцій
України – творча спадщина класиків українського малярства кінця ХІХ – початку ХХ
століття Сергія Васильківського, Михайла Ткаченка, Петра Левченка і Михайла
Беркоса, яку зберігає Харківський художній музей. Проводить видавництво «Родовід»,
м. Київ. Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького пр. Свободи, 20.
19.00-20.30 Ліричний відступ. Українсько-швейцарський поетичний тур «Культпохід 2х2»: Юрій
Андрухович, Сергій Жадан (Україна), Педро Ленц, Рафаель Урвайдер (Швейцарія).
Театр ім. Леся Курбаса (вул. Л. Курбаса, 3).
10 ВЕРЕСНЯ, ЧЕТВЕР
09.00-18.00 Фотовиставка Галини Вдовиченко «Замок Гербуртів. Тамдевін. Гармонія без
Фотошопа». Організатори – Конкурс «Коронація слова», Львівська обласна філія
«Укрсоцбанку», ГО «Форум видавців». Львівська обласна філія «Укрсоцбанку»
(пл. Міцкевича, 10), 4-й поверх.
10.00-18.00 Проект «Гоголь народився…» Сергія Якутовича. Виставка відомого художника-
графіка Сергія Якутовича, на якій представлені його графічні роботи, інсталяції за
мотивами творів Миколи Гоголя, а також півсотня портретів самого письменника.
Організатори – «Я Галерея» за підтримки Міністерства культури і туризму України,
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького. Національний музей у
Львові імені Андрея Шептицького (проспект Свободи, 20).
10.00-18.00 Мистецька акція. «Подорожуючі літери. Сучасні литовська каліграфія і типографіка».
Проводиться за сприяння Посольства Литовської Республіки в Україні. Музей Ідей
(вул. Валова, 18-а).
10.00-18.00 Мистецька акція. «Структури». Фотовиставки Міхала Анемпадистауа (Білорусь).
Кав’ярня «Квартира, 35» (вул. Вірменська, 35).
10.00-18.00 Благодійна акція «Подаруй дитині книжку!» Збір книжок для сільських та
шкільних бібліотек Львівської області, а також для малозабезпечених родин.
Палац Мистецтв, цокольний поверх.
11.00-13.00 Прес-конференція організаторів та офіційне відкриття 16 Форуму видавців.
Великий зал Палацу Потоцьких.
11.00-11.45 Презентація книги «Таємний код України» автора О.А.Коваленко. Проводить
видавництво «Vita-inc», м. Дніпропетровськ. Конференц-зал, 2-й поверх.
11.00-11.45 Презентація романів Ніни Фіалко «Повертайтесь, журавлі, додому» (новинка),
«Зламані жоржини», «Родинні гріхи», «Небезпечна межа». Видавництво «Навчальна
книга – Богдан»,м. Тернопіль. На стенді № 246, 2 поверх.
11.00-12.00 Презентація книги Юрка Ґудзя «Барикади на Хресті». Видавництво «Джура»,
м. Тернопіль, на стенді № 340, 3 поверх, 1 зал.
11.00-15.00 Автограф-сесія авторів книги «Церковнослов’янська мова» Лесі Біленької-Свистович
та Романівни Рибак. Видавництво «Криниця», м. Київ, на стенді № 126, 1 поверх.
11.30-12.30 Презентація книги «Симон Петлюра – редактор, журналіст, публіцист». Видавничий
дім «Букрек», м. Чернівці, на стенді № 230, 2 поверх.
12.00-12.45 «Найкращий подарунок в рік Тигра, що наступає». Презентація книги «Дзенские
сказки от Мастера ХОРА» для видавців, гуртових покупців та подавців. Проводить
Тренінг-центр ХОРА. Конференц-зал, 2-й поверх.
12.00-12.45 Презентація дитячої серії книг Свена Нордквіста «Пригоди Петсона і Фіндуса»
(«Петсон, Фіндус і намет», «Полювання на лиса») – новинки. Видавництво
«Навчальна книга – Богдан», м. Тернопіль, на стенді № 246, 2 поверх.
12.00-13.00 Книжкова вікторина. Проводить видавництво «Зелений пес», м. Київ. Львівська
обласна бібліотека для дітей (вул. Винниченка, 1).
12.00-13.00 Презентація книги М. Лазаровича «Леґіон українських січових стрільців: формування,
ідея, боротьба». Видавництво «Джура», м. Тернопіль, на стенді № 340, 3 поверх, 1 зал.
12.00-13.00 Презентація нових збірок видавництва Апріорі: «Тарас Шевченко – дітям» і «Леся
Українка – дітям». Упорядник – Дарія Іваницька. Львівська обласна бібліотека для
дітей (вул. В. Винниченка, 1).
12.00-13.00 Творча зустріч з громадським діячем, літературознавцем, публіцистом Євгеном
Сверстюком з нагоди виходу у світ його нових праць: «Правда полинова»
(Видавничий дім «Києво-Могилянська академія») та «Не мир, а меч» (Волинська
мистецька агенція «Терен»). Проводить Видавничий дім «Києво-Могилянська
академія». Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України (вул.
Бібліотечна, 2, палац Мистецтв імені Тетяни та Омеляна Антоновичів).
13.00-13.45 «Зустрічайте РАМО! Новий книжковий папір від Arctic Paper». Проводить Arctic Paper
AB, представництво в Україні. Конференц-зал, 2-й поверх.
13.00-13.45 Презентація книги «Акорди. Антологія української лірики від смерті Шевченка».
Упорядник – Іван Франко. Презентація репринту львівського видання «Акорди.
Антологія української лірики від смерті Шевченка». Благодійна акція від ВД
Особистості», ГО «Форум видавців» та Української Асоціації книговидавців та
книгорозповсюджувачів. Оновлена версія видання 1903 року, упорядником якої був
славетний український письменник і поет І. Франко – найповніша збірка поетичних
творів відомих та невідомих сучасності українських лірики. ВД «Особистості»
підготував це видання у подарунок львівським бібліотекам. Книгу презентують та
дарують бібліотекам головний редактор ВД «Особистості» Юрій Білецький,
Президент ГО «Форум видавців» Олександра Коваль та президент Української
Асоціації книговидавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін. Проводить
Видавничий Дім «Особистості», м. Київ. Великий зал Палацу Потоцьких.
13.00-13.45 Презентація нового кримінального роману про довоєнний Львів Марека Краєвського
«Голова Мінотавра». Проводить Літературна агенція «Піраміда», м. Львів. Голубий
зал Палацу Потоцьких.
13.00-13.45 Презентація історичного роману Генрика Сенкевича «Вогнем і мечем» (у 2 т.).
Видавництво «Навчальна книга – Богдан», м. Тернопіль. На стенді № 246, 2 поверх.
13.00-14.00 «Подорож в країну Заекрання». Презентація нової книги Олександра Есаулова
«Таємниця великого сканера». Розважально-ігрова програма для дітей середнього
шкільного віку у формі змагання між командами. Учасники та найактивніші глядачі
отримають у подарунок книги видавництва «Зелений пес» з серії «Під партою».
Львівська обласна бібліотека для дітей (вул. Винниченка, 1).
13.00-14.00 Автограф-сесія Галини Вдовиченко. Конкурс «Коронація слова», на стенді № 130,
1 поверх.
13.00-14.00 Презентація книги Наталки Михно «Аристократи духу». Видавництво «Джура», м.
Тернопіль, на стенді № 340, 3 поверх, 1 зал.
13.00-14.00 Чат: українська правда. Проект Артема Захарченка: чати на «Українській правді».
Розмова зі стронґовським: відомим перекладачем і поетом. Тут можна буде послухати
його тексти і поставити питання: вживу або онлайн. Найдорожча ресторація Галичини
(пл. Ринок, 14).
14.00-15.00 Презентація видань, випущених за програмою «Українська книга» 2008 року та
видань, поданих на конкурс «Краща книга України». Проводить Державний
комітет телебачення та радіомовлення України. На стенді № 116, 1-й поверх.
14.00-14.45 Літературний конкурс «Коронація слова» та видавництво «Нора-Друк» представляють
книжку Галини Вдовиченко «Тамдевін». Роман – переможець літературного конкурсу
«Коронація слова – 2009». Учасники: засновник конкурсу Голова Правління ЗАТ
«Крафт Фудз Україна» (Шоколад «Корона») Юрій Логуш, голова правління фонду
«Мистецька скарбниця» Тетяна Логуш, директор видавництва «Нора-Друк» Елеонора
Сімонова. Великий зал Палацу Потоцьких.
14.00-14.45 Презентація книги «25 богачей Украины» Сергія Руденка. Проводить дистрибуторська
компанія «Самміт-книга», м. Київ. Конференц-зал, 2-й поверх.
14.00-14.45 Презентація п’ятьох книг Віталія Колодія: «Диспут», «Ангел на камені», «З вогню і
квітів», «Зоря над прірвою», «Перо в облозі часу». Видавничий дім «Букрек», м.
Чернівці, на стенді № 230, 2 поверх.
14.00-14.45 Презентація словникових і довідникових видань: «Англо-український українсько-
англійський ілюстрований словник» С.Зайковскі; «Українська мова. Орфографiчний
словник школяра» Ж. Жур (новинка); «Словник античної мітології» І.Козовика, О.
Пономаріва; «Словник італійсько-російсько-український, українсько-російсько-
італійський» К. Золенкової, О. Золенкової, Д. Рудзанте; «Атлас анатомії людини»
Р. Самусєва, В. Липченка; «Повний атлас лікарських рослин» М. Сафонова; «Довідник
педіатра та сімейного лікаря» Л. Слободян, О. Слободяна; «Лікарські рослини та
здоров’я дитини» М. Сафонова. Видавництво «Навчальна книга – Богдан», м.
Тернопіль. На стенді № 246, 2 поверх.
14.00-15.00 Автограф-сесія Андрія Кокотюхи. Видавництво «Нора-Друк», на стенді № 318,
3 поверх, 1 зал.
14.00-15.00 Автограф-сесія Ігоря Ільюшина, автора книги «Українська повстанська армія і Армія
Крайова. Протистояння в Західній Україні. 1939–1945 рр.». Видавничий дім «Києво-
Могилянська академія», стенд № 209, 2 поверх.
14.00-15.00 Галина Малик презентує нову аудіокнижку «Незвичайні пригоди Алі в країні
Недоладії». Видавництво «Теза», м. Вінниця, на стенді № 142, 1 поверх.
14.00-15.00 Презентація книги «Історико-правове дослідження магдебурзького права в Україні
(ХІV – перша половина ХІХ ст.)». Для істориків, науковців й усіх, хто цікавиться
генезою правової традиції українського народу. Проводить видавництво «ПАІС»,
м. Львів. Конференц-зал юридичного факультету ЛНУ ім. І. Франка (вул. Січових
Стрільців, 14).
14.00-15.00 Презентація книги Семена Підгайного «Українська інтелігенція на Соловках.
Недостріляні. Спогади в’язня соловецької каторги 1933-1941 рр.». Видавництво
«Джура», м. Тернопіль, на стенді № 340, 3 поверх, 1 зал.
14.00-15.00 Чат: українська правда. Проект Артема Захарченка: чати на «Українській правді».
Розмова з Юрієм Іздриком: гуру, письменником, художником і музикантом. Тут
можна буде послухати його тексти і поставити питання: вживу або онлайн.
Найдорожча ресторація Галичини (пл. Ринок, 14).
14.00-16.00 Автограф-сесія Євгенії Сохацької. Газета «День», на стенді № 454, 3 поверх, 2 зал.
14.00-17.00 Семінар, присвячений огляду новітніх технологій корпорації Adobe для
книговидавничого бізнесу (Представництво Adobe Systems в Україні). У рамках
заходу відбудеться презентація продуктової лінійки Adobe Creative Suite 4 та
технологій створення і публікації електронних книг в форматах ePub і PDF. Проводить
Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів. Готель «Дністер» (вул. Яна
Матейка, 6, готель «Дністер», 1-й поверх, конференц-зал «Лоббі»).
14-00-14.45 Презентація атласу «Україна на стародавніх картах. Середина 17- друга полов. 18
сторіччя». Проводить Державне науково-виробниче підприємство «Картографія»,
м. Київ. Голубий зал Палацу Потоцьких.
15.00-15.45 Автограф-сесія Володимира Єшкілєва. Видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля»,
м. Харків, на стенді № 103, 1 поверх.
15.00-15.45 Авторська зустріч. Фоззі. Модератор Завен Баблоян. Кав’ярня-книгарня «Кабінет»
(вул. В. Винниченка,12).
15.00-15.45 Доробок Сильвестра Яричевського презентує автор проекту Оксана Івасюк.
Видавництво «Джура», м. Тернопіль, на стенді № 340, 3 поверх, 1 зал.
15.00-15.45 Презентація «Інноваційні книжкові навчально-методичні проекти України 2009 року
та їхній вплив на формування громадянського суспільства»: навчальний посібник
«Соціологія і психологія» д.с.н. ЛНУ ім. Ів. Франка Юрія Пачковського; навчальний
посібник «Політологія» д. політ. н. ВМУРоЛ Україна Валерія Бебика. Проводить
видавництво «Каравела», м. Харків. Конференц-зал, 2-й поверх.
15.00-15.45 Презентація пісенного збірника «Сто перлин». Проводить всеукраїнське державне
багатопрофільне видавництво «Карпати», м. Ужгород. Голубий зал Палацу
Потоцьких.
15.00-15.45 Презентація видань: «Здоровье, уверенность, успех» В. Шевчука; «Спортивна
генетика» Л. Сергієнка; «Спортивний відбір» (у 2-х книгах) Л. Сергієнка; «Испытание
рингом» С. Смірнова (новинки). Видавництво «Навчальна книга – Богдан», м.
Тернопіль. На стенді № 246, 2 поверх.
15.00-16.00 «Свято в «Клубі Суперкниги». Звучать пісні «Клубу Суперкниги», проводяться
конкурси, вікторини, змагання. Переможці та учасники нагороджуються призами та
подарунками. Проводить Громадське об’єднання «Місія Спасіння»/«Клуб
Суперкниги»/. Цокольний поверх Палацу Мистецтв.
15.00-16.00 Автограф-сесія Андрія Кокотюхи. Конкурс «Коронація слова», на стенді № 130,
1 поверх.
15.00-16.00 Автограф-сесія Галини Вдовиченко. Видавництво «Нора-Друк», на стенді № 318,
3 поверх, 1 зал.
15.00-16.00 Презентація книги М. Лазаровича «Ілюстрована історія України». Курс «Історія
України» для вищих навчальних закладів. Видавництво «Джура», м. Тернопіль, на
стенді № 340, 3 поверх, 1 зал.
15.00-16.00 Презентація монографії Миколи Мартинюка «Національна ідея в життєтворчості
Володимира Самійленка». Поліграфічно-видавничий дім «Твердиня», на стенді № 440,
3 поверх, 2 зал.
15.00-16.15 До 100-літнього ювілею Юрія Шевельова. Презентація двотомного видання
«Вибраних праць» (упорядники Лариса Масенко, Іван Дзюба) та збірника
публіцистичних статей «З історії незакінченої війни» (упорядники Лариса Масенко,
Оксана Забужко). Проводить Видавничий дім «Києво-Могилянська академія».
Великий зал Палацу Потоцьких.
15.00-16.30 Ліричний відступ. Молоде закарпатське об’єднання «Ротонда» збирає послідовників і
прочан. В програмі – читання поезії, молоде ігристе вино, згадки старих легенд.
Учасники: Петро Мідянка, Лесь Белей, Вік Коврей, Валентин Кузан. Модератор Роман
Малиновський. Театр «Воскресіння», чорний зал, (пл. Ген. Григоренка, 5).
15.00-16.30 Літературний дует. Сава Дам’янов (Сербія) та Юрій Винничук (Україна). Модератор
Алла Татаренко. Театр «Воскресіння», білий зал (пл. Ген. Григоренка, 5).
15.00-16.00 15.00-16.00 Зустріч з авторським колективом «Книжково-іграшкової серії» (КІС) –
керівником проекту, поетесою, художниками. Літературно-художню презентацію
«КІС» проводить Бібунець – ведучий всіх лялькових театрів та програм. Мала
Академія ремесел та етнографії, м. Івано-Франківськ. На стенді № 009, цокольний
поверх.
15.30-16.30 Автограф-сесія Василя Простопчука, автора книги «Непристольні гноми».
Видавництво «Волинська книга» ВАТ «Волинська обласна друкарня» корпоративне
підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія», на стенді № 458, 3 поверх, 2 зал.
16.00-16.45 Презентація дитячих навчальних видань: «Дитяча зарубіжна література» (2-4 клас)
Н. Шост; «Диво-читанка» (2-4 клас) Н. Будної, З Головко; «Барвисте коромисло» (2-4
клас) в упор. Л. Вашків; «Казковий водограй» (читанка) Г. Дорош, А. Каніщенко, Г.
Ткачук; «Усміхнений сонях» М. Пономаренко) – (новинки). Видавництво «Навчальна
книга – Богдан», м. Тернопіль. На стенді № 246, 2 поверх.
16.00-16.45 Презентація книги В. Білинського «Країна Моксель», том З. Видавництво імені Олени
Теліги, м. Київ. Конференц-зал, 2-й поверх.
16.00-17.00 Автограф-сесія Христини Лукащук. Конкурс «Коронація слова», на стенді № 130,
1 поверх.
16.00-17.00 Презентація книги І. Лобунь. «Бедрик. Книга для читання у 1-4 кл.». Видавництво
«Джура», м. Тернопіль, на стенді № 340, 3 поверх, 1 зал.
16.00-17.30 Літературний дует. Карлес Ак Мор (Каталонія) та Володимир Єшкілєв (Україна).
Модератор Юрко Прохасько. Книгарня «Є», (просп. Свободи, 7).
16.00-17.30 Читання-марафон. Сергiй Жадан та Iгор Сiд: «КОРДОН (три пограничных поэта)».
Кав’ярня-книгарня «Кабінет» (вул. В. Винниченка,12).
16.00-18.00 Відкриття виставки відомого художника-графіка Сергія Якутовича «Гоголь
народився…» Сергія Якутовича., на якій представлені його графічні роботи, інсталяції
за мотивами творів Миколи Гоголя, а також півсотня портретів самого письменника.
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького (проспект Свободи, 20).
16.30-18.00 Літературний дует. Ірен Френ (Франція) та Євгенія Кононенко (Україна).
Модератор Галина Вдовиченко. Великий зал палацу Потоцьких.
16.30-18.00 Літературний дует. Міхал Гворецький (Словаччина). Модератор Ольга Сало. Театр ім.
Леся Курбаса (вул. Л. Курбаса, 3).
17.00-17.45 Презентація книги Миколи Петренка «Сни про окраєць хліба». За участі Адрія
Содомори, Святослава Максимчука, Марії Матіос, Романа Лубківського. Проводить
видавництво «Український письменник», м. Київ. Конференц-зал, 2-й поверх.
17.00-18.00 Автограф-сесія Андрія Кокотюхи. Конкурс «Коронація слова», на стенді № 130,
1 поверх.
17.00-18.00 Презентація книжки Джейм Стреттон-Портера «Історія кохання в Лимберлості». У
перекладі О. Сліпої. Видавництво «Джура», м. Тернопіль, на стенді № 340, 3 поверх,
1 зал.
17.00-18.30 Читання-марафон. «Новий Львів». Влад Шубєнков, Марія Весна, Ярина Черняк, Арсен
Ій, Андрій Грецький. Модератор Григорій Семенчук. Театр «Воскресіння» (чорний
зал), пл. Ген. Григоренка, 5).
17.30-19.00 Літературний дует. Оля Савичевич Іванчевич (Хорватія) та Галина Крук (Україна).
Модератор Алла Татаренко. Театр «Воскресіння», білий зал, пл. Ген. Григоренка, 5.
18.00-19.00 Мистецька акція. «Структури». Відкриття фотовиставки Міхала Анемпадистауа
(Білорусь). Літературно-музичний фуршет. Кав’ярня «Квартира, 35».
18.00-19.00 Презентація українського перекладу книжки Алєксандра Фьюта «Зустріч з іншим»,
переклад Ярослава Поліщука. Книгарня «Є» (просп. Свободи, 7).
18.30-20.00 Авторський вечір. Гюнтер Фрайтаг (Австрія). Модератор Софія Онуфрів. Театр
ім. Леся Курбаса (вул. Л. Курбаса, 3).
18.30-20.00 Авторська зустріч. Ізраїльський журналіст, драматург, письменник-сатирик, головний
редактор журналу «Беседер?» Марк Галєснік (Ізраїль). Львівська національна музична
академія ім. М.В. Лисенка (вул. О. Нижанківського, 5).
19.00-20.30 Ліричний відступ. Авторська зустріч. Борис Херсонський (Україна). Модератор Ігор
Сід. Театр «Воскресіння», чорний зал (пл. Ген. Григоренка, 5).
19.00-20.30 Ліричний відступ. Вечірка-презентація книги «Ели воду из-под крана» фронтмена
ТНМК Фоззі. Лівий берег (просп. Свободи, 28).
19.00-20-00 Урочисте відкриття 4. Міжнародного літературного фестивалю у рамках 16
Форуму видавців та вручення нагород переможцям конкурсу «Книга Форуму
2009». Львівський Національний академічний театр опери та балету ім. С.
Крушельницької (проспект Свободи, 28). Вхід за запрошеннями.
19.00-21.00 Відео/Поезія. Wiz-Art VideoPoetry Модератор Наталя Ільчук. Конференц-зал Палацу
Мистецтв.
19.30-21.00 Літературний дует. Молода Буковинська Література: Сашко Горський, Христя
Венгринюк, Максим Дупешко, Мар’ян Лазарук, Леся Воронюк, Іра Скрипник.
Модератори: Сашко Горський, Христя Венгринюк. Театр «Воскресіння», білий зал
(пл. Ген. Григоренка, 5).
20.30-22.00 Літературний дует. «Київська школа»: Михайло Григорів, Микола Воробйов, Василь
Голобородько. Модератор Юрій Кучерявий. Театр ім. Леся Курбаса (вул. Л. Курбаса, 3).
11 ВЕРЕСНЯ, П’ЯТНИЦЯ
09.00-18.00 Фотовиставка Галини Вдовиченко «Замок Гербуртів. Тамдевін. Гармонія без
Фотошопа». Організатори – Конкурс «Коронація слова», Львівська обласна філія
«Укрсоцбанку», ГО «Форум видавців». Львівська обласна філія «Укрсоцбанку» ( пл.
Міцкевича, 10), 4-й поверх.
10.00-18.00 Проект «Гоголь народився…» Сергія Якутовича. Виставка відомого художника-
графіка Сергія Якутовича, на якій представлені його графічні роботи, інсталяції за
мотивами творів Миколи Гоголя, а також півсотня портретів самого письменника.
Організатори – «Я Галерея» за підтримки Міністерства культури і туризму України,
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького. Національний музей у
Львові імені Андрея Шептицького (проспект Свободи, 20).
10.00-18.00 Мистецька акція. «Подорожуючі літери. Сучасні литовська каліграфія і типографіка».
Проводиться за сприяння Посольства Литовської Республіки в Україні. Музей Ідей
(вул. Валова, 18-а).
10.00-18.00 Мистецька акція. «Структури». Фотовиставки Міхала Анемпадистауа (Білорусь).
Кав’ярня «Квартира, 35» (вул. Вірменська, 35).
10.00-18.00 Благодійна акція «Подаруй дитині книжку!» Збір книжок для сільських та
шкільних бібліотек Львівської області, а також для малозабезпечених родин.
Палац Мистецтв, цокольний поверх.
10.30-11.30 Прес-конференція. Літературна премія імені Конрада та видавничі ініціативи.
Учасники: Єжи Онух, директор Польського Інституту у Києві, Тарас Лютий,
менеджер програми «Соціальний капітал та академічні публікації» МФ
«Відродження», Олександра Коваль, президент ГО «Форум видавців», Галина
Федорець, генеральний директор наукового видавництва «Акта», Юрко
Прохасько, член Програмної ради «Соціальний капітал та академічні публікації»
МФ «Відродження», перекладач. Проводять Польський Інститут у Києві та
Міжнародний Фонд «Відродження». Великий зал Палацу Потоцьких.
10.00-11.00 Семінар для викладачів німецької мови вищих закладів освіти «DaF in der Mittelstufe:
Ein neues «Ziel» vor Augen». Проводить Ірина Михайлова, офіційний представник
видавництва Hueber в Україні. Львівський обласний інститут підвищення кваліфікації
вчителів (вул. Огієнка, 18-А).
11.00-11.30 Відкриття виставки польської історичної книги. За участі проф. Мирослава Романюка,
директора Бібліотеки та Яцека Ключковського, Посла Республіки Польща в Україні.
Проводять Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України та Посольство
Республіки Польща в Україні. Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН
України (вул. В. Стефаника, 2).
11.00-11.45 Презентація журналу «Воєнна історія». Проводить Літературна агенція «Піраміда»,
м. Львів. Голубий зал Палацу Потоцьких.
11.00-11.45 Презентація книжки Оксани Пахльовської «Ave, Europa!» Проводить Університетське
видавництво «Пульсари», м. Київ. Конференц-зал, 2-й поверх.
11.00-11.45 Презентація романів Лесі Романчук: «Не залишай…» (у 8 кн.); «Чотири дороги…» (у 9
кн.). «Дорога додому» – 9-та книга (новинка); а також «Гравітація» (у 4 кн.), «У
мереживі мережі» (новинка); «Місто карликів» (новинка). Проводить видавництво
«Навчальна книга – Богдан», м. Тернопіль. Музей етнографії НАН України (проспект
Свободи, 15).
11.00-12.00 Презентація книги Андрія Зарудного «Марш героїв». Видавництво «Джура»,
м. Тернопіль, на стенді № 340, 3 поверх, 1 зал.
11.00-13.00 Автограф-сесія Петра Кралюка. Газета «День» , на стенді № 454, 3 поверх, 2 зал.
11.00-15.00 Автограф-сесія авторів книги «Церковнослов’янська мова» Лесі Біленької-Свистович
та Романівни Рибак. Видавництво «Криниця», м. Київ, на стенді № 126,1 поверх.
11.15-12.30 Лекція Почесного гостя Форуму видавців Юстейна Ґордера в межах проекту
«Університетські діалоги». Проводять Центр гуманітарних наук та Центр країн
Північної Європи ЛНУ ім. І. Франка. Актова зала Львівського національного
університету імені Івана Франка (вул. Університетська, 1).
11.30-12.30 Автограф-сесія Анатолія Свідзинського, автора книги «Синергетична концепція
культури». Видавництво «Волинська книга» ВАТ «Волинська обласна друкарня»
корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія», на стенді № 458, 3 поверх,
2 зал.
11.30-13.00 Дискусія істориків: Зміна парадигми в дослідженнях найновішої історії Польщі
та України. Участь беруть: Ігор Галадіда (польський Інститут національної
пам’яті), Ярослав Грицак (директор Інституту історичних досліджень
Львівського національного університету), Леонід Зашкільняк (заступник
директора Інституту українознавства НАНУ), проф. Адам Маніковскі (директор
Інституту Історіїї ПАН), Адам Міхнік (головний редактор «Газети Виборчої»).
Дискусію веде Андрій Павлишин. Проводять Львівська наукова бібліотека ім. В.
Стефаника НАН України та Посольство Республіки Польща в Україні.
Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника НАН України (вул. Стефаника, 2 ).
12.00-12.15 Книжкова акція «Візьми, читай!». Цокольний поверх Палацу Мистецтв.
12.00-12.45 Автограф-сесія володарки третьої премії конкурсу «Краща українська книжка – 2009»
за версією журналу «Корреспондент» Ірени Карпи. Видавництво «Клуб Сімейного
Дозвілля», м. Харків, на стенді № 103, 1 поверх.
12.00-12.45 Презентація книги Ірини Гармасій «Обрії» та автограф-сесія. Всеукраїнське державне
багатопрофільне видавництво «Карпати», м. Ужгород, на стенді № 432, 3 поверх,
2 зал.
12.00-12.45 Презентація книжкових проектів Петра Кралюка «Римейк» і «Ре-анімація».
Поліграфічно-видавничий дім «Твердиня», м. Луцьк. Музей етнографії НАН України
(проспект Свободи, 15).
12.00-12.45 Презентація нових видань Видавничого дому «Києво-Могилянська академія»: книги
Ігоря Ільюшина «Українська повстанська армія і Армія Крайова. Протистояння в
Західній Україні. 1939–1945 рр.». та 3-го тому серії «Більше не таємно» – «Радянські
органи державної безпеки у 1939 – червні 1941 р.: документи ГДА СБ України»
(упорядники Василь Даниленко, Сергій Кокін). Проводить Видавничий дім «Києво-
Могилянська академія». Дзеркальна зала ЛНУ ім. Івана Франка (вул. Університетська,
1).
12.00-12.45 Презентація нової книги Андрія Кокотюхи «Язика Хвеська», яка вийшла у «KM
Publishing» (підрозділ дорослої літератури видавництва «Країна Мрій»)! Авантюрно-
кримінальна комедія, сценарій якої став лауреатом конкурсу «Коронація слова» і чекає
на екранізацію. Зустріч з Андрієм Кокотюхою та автограф-сесія. На стенді
видавництва «Країна Мрій» № 104, 1 поверх
12.00-12.45 Презентація книг із бібліотеки світової літератури для дітей у 100 томах «Світовид»:
«Казки для дітей та родини» братів Грімм (першого повного видання українською
мовою, новинка); «Пригоди Тома Сойєра. Пригоди Гекльберрі Фінна» Марка Твена;
«Чарівник Земномор’я» Урсули Ле Гуїн; «Тарзан: Тарзан, годованець великих мавп.
Повернення Тарзана», «Тарзан: Тарзан та його звірі. Тарзанів син» Едварда Берроуза;
«Селище» Кіра Буличова; «Спартак» Рафаелло Джованйолі; «20 000 льє під водою»,
«Діти капітана Гранта», «П’ятнадцятирічний капітан», «Таємничий острів» Жуля
Верна. Видавництво «Навчальна книга – Богдан», м. Тернопіль. На стенді № 246,
2 поверх.
12.00 – 13.00 – Автограф-сесія Марека Краєвського (Польща). Видавництво ЛА «Піраміда»,
на стенді № 122, 1 поверх.
12.00-13.00 Автограф-сесія Максима Кідрука. На стенді конкурсу «Коронація слова», № 130,
1 поверх.
12.00-13.00 Автограф-сесія Михайла Рошка. На стенді видавництва «Нора-Друк», № 318,
3 поверх.
12.00-13.00 Лауреат премії ім. Лесі Українки Галина Малик презентує нову книжку «Третя
подорож Алі». Видавництво «Теза», м. Вінниця, на стенді № 142, 1 поверх.
12.00-13.00 Книжкова вікторина. Розважально-ігрова програма для дітей молодшого шкільного
віку у формі змагання між командами. Учасники та найактивніші глядачі отримають у
подарунок книги видавництва «Зелений пес» з серії «Для тих, хто не любить читати»
та «Під партою». Проводить видавництво «Зелений пес», м. Київ. Центральна міська
дитяча бібліотека, філіал № 42 (вул. Патона, 4/2).
12.00-13.00 Презентація книги Олексія Росича «Останній забій». Автограф-сесія. Видавництво
«Джура», м. Тернопіль, на стенді № 340, 3 поверх, 1 зал.
12.00-13.00 Презентація поетичної збірки Романа Романюка «Усміхнений Єремія». Автограф-
сесія. Поліграфічно-видавничий дім «Твердиня», м. Луцьк, на стенді № 440, 3 поверх,
2 зал.
12.00-13.00 Презентація проекту з перевидання перлини видавничої справи початку ХХ ст.,
альбому – справжньої енциклопедії козацького життя «З Української старовини».
Презентує упорядник, генерал-майор СБУ Петро Житар. Видавничий дім «Букрек»,
м. Чернівці, на стенді № 230, 2 поверх.
12.00-13.30 Дискусія. «Переклад: наслідування, тлумачення чи коментар?» Учасники:
Крістофер Вайт (Шотландія), Дмітрій Кузьмін (Росія), Левко Грицюк, Олег
Жупанський, Маріанна Кіяновська, Катерина Оніщук, Андрій Содомора
(Україна). Модератори: Ірина Шувалова, стронґовський. Великий зал Палацу
Потоцьких.
12.00-13.30 Чат. Вперше у Львові: віртуальна, але справжня зустріч з класиком літератури
20-21 століть Мілорадом Павичем (Сербія). Конференц-зал, 2-й поверх.
12.30-13.00 Для дітей! Видавництво «Країна Мрій» запрошує дітей та їхніх батьків познайомитися
з новинками дитячої літератури. Невеличкі презентації нових книжок, конкурси та
подарунки для учасників! Видавництво «Країна Мрій», стенд № 104, 1 поверх.
13.00-13.15 Книжкова акція «Візьми, читай!». Цокольний поверх Палацу Мистецтв.
13.00-13.30 Для молоді! Видавництво «Країна Мрій» презентує «Сутінкову сагу».Бестселер
Стефані Маєр українською мовою! Містика та кохання! Сутінки починаються о 13.00,
14.00, 15.00, 16.00, 17.00! Місце зустрічі – стенд видавництва «Країна Мрій» № 104,
1 поверх..
13.00-13.45 Репрезентація репринту дитячого ілюстрованого журналу «Дитячий шлях» (1935-1936
роки), який видавав 12-річний юнак. Проводить Видавничий дім «Панорама», м.
Львів. Музей етнографії НАН України (проспект Свободи, 15).
13.00-13.45 Автограф-сесія Юрка Іздрика, нові книжки «3:1. Воццех-Леон-Крк» та «ТАКЕ».
Видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля», на стенді № 103, 1 поверх.
13.00-13.45 Леся Воронина презентує аудіокнижку «Суперагент 000. У пащі крокодила», на стенді
№ 124 видавництва «Теза», м. Вінниця,
13.00-13.45 Презентація нової книги для сімейного читання відомої львівської авторки Оксани
Думанської «Дитя епохи». Проводить Літературна агенція «Піраміда», м. Львів.
Львівська обласна державна бібліотека для дітей (вул. Винниченка, 1).
13.00-13.45 Презентація серії книг Кріса Рідела та Пола Стюарта «Легенди світокраю»: «У нетрях
темно лісу»; «Бурелов»; «Північ над Санктафраксом»; «Темнолесникове прокляття»;
«Останній із небесних піратів»; «Вокс»; «Вільняк». Видавництво «Навчальна книга –
Богдан», м. Тернопіль. На стенді № 246, 2 поверх.
13.00-13.45 Презентація нової книги Стівена Кінга «Коли впаде темрява» (Just After Sunset) за
участю перекладача Олександра Красюка. Ведуча – Ірена Карпа. Проводить
видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля», м. Харків. Голубий зал Палацу Потоцьких.
13.00-14.00 «Подорож в країну Заекрання». Презентація нової книги Олександра Есаулова
«Таємниця великого сканера». За участі письменника Олександра Есаулова.
Видавництво «Зелений пес», м. Київ. Центральна міська дитяча бібліотека, філіал
№ 42 (вул. Патона, 4/2).
13.00-14.00 Автограф-сесія Ірини Чернової. На стенді конкурсу «Коронація слова», № 130,
1 поверх.
13.00-14.00 Автограф-сесія Марека Краєвського (Польща). На стенді видавництва «Нора-Друк»,
№ 318, 3 поверх.
13.00-14.00 Автограф-сесія Олександра «Фоззі» Сидоренка. Проводить ТОВ «Треант», м. Київ.
Намет № 117 перед Палацом Мистецтв.
13.00-14.00 Презентація книги Сергія Грабара «Вибір. Вибрані новели». Видавництво «Джура»,
м. Тернопіль, на стенді № 340, 3 поверх, 1 зал.
13.00-14.00 Чат: українська правда. Проект Артема Захарченка: чати на «Українській правді».
Розмова з Юрієм Винничуком: письменником і містифікатором, популяризатором
української готики. Тут можна буде послухати його тексти і поставити питання: вживу
або онлайн. Найдорожча ресторація Галичини (пл. Ринок, 14).
13.00-14.30 Літературний дует. Олег Коцарев та Настя Афанасьєва (Україна) Модератор
стронґовський. Театр «Воскресіння», чорний зал (пл. Ген. Григоренка, 5).
13.00-14.30 Літературний конкурс «Коронація слова» представляє роман Марії Влад «Святий
Йосиф Обручник (Роман про Святу Родину)». Конференц-зал Українського
Католицького Унверситету (вул. І. Свєнціцького, 17).
13.30-14.30 Автограф-сесія відомої української письменниці, лауреатa премії Лесі Українки Зірки
Мензатюк. Видавничий дім «Букрек», м. Чернівці, на стенді № 230, 2 поверх.
14.00-14.15 Книжкова акція «Візьми, читай!». Цокольний поверх Палацу Мистецтв.
14.00-14.30 Для молоді! Видавництво «Країна Мрій» презентує «Сутінкову сагу».Бестселер
Стефані Маєр українською мовою! Містика та кохання! Сутінки починаються о 13.00,
14.00, 15.00, 16.00, 17.00! Місце зустрічі – стенд видавництва «Країна Мрій» №104,
1 поверх..
14.00-14.45 Автограф-сесія переможниці конкурсу «Книга Року BBC 2008», багаторазової
лауреатки конкурсу «Коронація Слова», півфіналістки Всеукраїнського рейтингу
«Книжка Року 2009. Лідери літа» Люко Дашвар (Ірини Чернової). Видавництво «Клуб
Сімейного Дозвілля», на стенді № 103, 1 поверх.
14.00-14.45 Презентація «Центру навчально-методичної літератури», м. Київ. Голубий зал Палацу
Потоцьких.
14.00-14.45 Презентація книги спогадів Романа Корогодського «
September 09, 2009
Весілля в трамваї
http://feedproxy.google.com/~r/mylviv/~3/0AlIo5nrtuE/blog-post_09.h
Марічка і Андрій: "
Червень - місяць весіль. Ото розбираю фотографії з незвичного весілля у трамваї.
Місце дії - Львів
Марічка і Андрій
весільний трамвай
музики
гості
Же-Же банда:)
молоді Марічка та Андрій
танці
"
September 10, 2009
Ідеї для Львова
http://feedproxy.google.com/~r/mylviv/~3/snlUCNKdxGE/blog-post_10.h
Зустрічайте нового друга нашого блога - це інтернет-нотатник "Ідеї для Львова"
Цей Інтернет-щоденник присвячений Львову та регіону. Це простір для ідей та їх обговорення. Це простір, де можна говорити про те, як зробити ЖИТТЯ У ЛЬВОВІ КРАЩИМ. Приєднуйтесь! Висловлюйтесь! Думайте!
Якщо Ви маєте цікавий ресурс про Львів - можемо товаришувати на цій ниві :) Принаймі, лінками обміняємось. Львівські ресурси повинні доповнювати одне одного, а не конкурувати.
September 11, 2009
У Львові відбудеться виставка "Demoauto"
http://feedproxy.google.com/~r/mylviv/~3/25v4pm2XnoE/demoauto.html
У Львові відбудеться виставка "Demoauto": "Наступними вихідними в Палаці мистецтв відбудеться виставка "Demoauto". Відвідувачам виставки будуть представлені кращі тюнінг-проекти Львова та України. Також пройде фінал змагання по тюнінгу і автозвуку ЕMMA та EMMA Racing. Про це повідомили у прес-службі Львівської міської ради."
"Відвідувачам будуть представлені барвисті демоваки, аксесуари, виставка допобладнання, вся автопреса України, конкурси, шоу, музичні виконавці. Пройдуть змагання по швидкісному маневруванню (європейська номінація EMMA - RACING", - розповідає адміністратор виставки Юлія Несвірська.
Під час проведення виставки для учасників і відвідувачів, гратимуть група "Open Blues Band" і симфонічний оркестр "Medicus".
Програма заходу:
19 вересня
7:30 - 9:00 Реєстрація учасників.
10.30 - 19.00 Суддівство в категоріях: "Якість звучання", "Звуковий тиск" (інсталяція), "Мультимедіа", "Racing" (інсталяція, якість звуку).
Від 19.00 - Дискотека (проходитиме на території готельного комплексу "Акваріус").
20 вересня
7.00 - 10.00 Змагання "ЕММА - Racing".
9.00 - 14.00 Змагання в категорії "Емма - Art".
10.30 - 12.00 Виміри звукового тиску в категорії "Емма - Racing".
12-00 - 14-00 Виміри в категорії "ESPL".
14-00 - 15-00 Змагання в категорії "Леді Ліга".
18-30 - 20-00 Нагородження переможців "ЕММА".
"Відвідувачам будуть представлені барвисті демоваки, аксесуари, виставка допобладнання, вся автопреса України, конкурси, шоу, музичні виконавці. Пройдуть змагання по швидкісному маневруванню (європейська номінація EMMA - RACING", - розповідає адміністратор виставки Юлія Несвірська.
Під час проведення виставки для учасників і відвідувачів, гратимуть група "Open Blues Band" і симфонічний оркестр "Medicus".
Програма заходу:
19 вересня
7:30 - 9:00 Реєстрація учасників.
10.30 - 19.00 Суддівство в категоріях: "Якість звучання", "Звуковий тиск" (інсталяція), "Мультимедіа", "Racing" (інсталяція, якість звуку).
Від 19.00 - Дискотека (проходитиме на території готельного комплексу "Акваріус").
20 вересня
7.00 - 10.00 Змагання "ЕММА - Racing".
9.00 - 14.00 Змагання в категорії "Емма - Art".
10.30 - 12.00 Виміри звукового тиску в категорії "Емма - Racing".
12-00 - 14-00 Виміри в категорії "ESPL".
14-00 - 15-00 Змагання в категорії "Леді Ліга".
18-30 - 20-00 Нагородження переможців "ЕММА".
September 16, 2009
Найкращу каву у Львові вибиратимуть голосуванням
http://feedproxy.google.com/~r/mylviv/~3/kRYw0w4AEDA/blog-post_16.h
Найкращу каву у Львові вибиратимуть голосуванням: "26-27 вересня
в місті втретє пройде свято «На каву до Львова». Вже третій рік поспіль львів’яни голосуватимуть за найкращу каву в кав’ярнях міста – повідомили у прес-службі Львівської міської ради.
Цьогоріч кавомани голосуватимуть впродовж трьох днів. Віддати свій голос можна буде за допомогою бюлетенів та на сайті свята www.coffeefest.lviv.ua. Також в ці дні кав’ярні відвідуватиме таємний покупець, який визначатиме, у якій кав’ярні готують найкращу каву. Вже традиційно у цьогорічному святі візьмуть участь кавові король та королева. У рамках свята гості та мешканці міста матимуть змогу дізнатись своє майбутнє з кавової гущі у дворику Ратуші.
Як стверджують організатори заходу, міське свято «На каву до Львова» орієнтоване і на туристів і на місцевих жителів. Свято має на меті підтримати імідж Львова як східноєвропейської столиці кави, яка має давні традиції споживання цього напою. Звісно ж, свято не обійдеться без ярмарку, де можна придбати різноманітні сорти кави, також проходитиме фестиваль ремесел. Розбавляють усе «кавове» дійство музичні виконавці."
в місті втретє пройде свято «На каву до Львова». Вже третій рік поспіль львів’яни голосуватимуть за найкращу каву в кав’ярнях міста – повідомили у прес-службі Львівської міської ради.
Цьогоріч кавомани голосуватимуть впродовж трьох днів. Віддати свій голос можна буде за допомогою бюлетенів та на сайті свята www.coffeefest.lviv.ua. Також в ці дні кав’ярні відвідуватиме таємний покупець, який визначатиме, у якій кав’ярні готують найкращу каву. Вже традиційно у цьогорічному святі візьмуть участь кавові король та королева. У рамках свята гості та мешканці міста матимуть змогу дізнатись своє майбутнє з кавової гущі у дворику Ратуші.
Як стверджують організатори заходу, міське свято «На каву до Львова» орієнтоване і на туристів і на місцевих жителів. Свято має на меті підтримати імідж Львова як східноєвропейської столиці кави, яка має давні традиції споживання цього напою. Звісно ж, свято не обійдеться без ярмарку, де можна придбати різноманітні сорти кави, також проходитиме фестиваль ремесел. Розбавляють усе «кавове» дійство музичні виконавці."
www.lvivbeermuseum.com - терміново усім дивитися!!!
http://feedproxy.google.com/~r/mylviv/~3/rGKeKZTYVnQ/wwwlvivbeermus
www.lvivbeermuseum.com - терміново усім дивитися!!!: "
Ще не були на www.lvivbeermuseum.com????
Терміново туди!!!
Таку панораму забабахали шо ого-го!
"
September 17, 2009
Площа перед оперним
http://feedproxy.google.com/~r/mylviv/~3/5bWRy-bq7HA/blog-post_17.h
Панорама біля Оперного театру від AndreyKr:
September 21, 2009
Збережи старий Львів
http://feedproxy.google.com/~r/mylviv/~3/KDrhiLLdTu8/blog-post_21.h
“Збережи старий Львів” – спільнота львів’ян, для яких місто є чимось дуже важливим. Настільки важливим, що коли місту Львів загрожує небезпека, ми готові відірватися від улюблених справ (своїх для кожного) і стати на його захист.
Сайт "Збережи старий Львів" присвячений боротьбі з незаконними та потворними будовами, які загрожують історичному центру Львова. Тут новини львівської руйнації, блог спільноти "Збережи старий Львів", матеріали по гарячих точках та координація акцій протесту.
September 23, 2009
У Львові створять копії замків України
http://feedproxy.google.com/~r/mylviv/~3/7mnK_olYiD8/blog-post_23.h
У Львові створять копії замків України: "У Львові стартувала робота зі створення моделей українських замків. До кінця року буде Львівський замок, Олеський та башта з Тернопільщини. Загалом їх буде до 15."
Директор Львівської картинної галереї Борис Возницький, ініціатор створення таких копій, зазначив, що його надихнула на цю роботу поїздка до Копенгагена. "У Копенгагені на просторі одного стадіону відтворена ціла Голландія, замки, церкви, будинки, річки, по яких пливуть кораблі. Це цікава річ, вона дуже притягує людей, і дає знайомство зі старовиною".
Директор Львівської галереї мистецтв поінформував, що замки виготовляються в масштабі 1 до 50, тобто матимуть площу 4 м, а висоту – 1,5 м. Копії замків планують розмістити в подвір’ї Музею давньої книги.
Директор Львівської картинної галереї Борис Возницький, ініціатор створення таких копій, зазначив, що його надихнула на цю роботу поїздка до Копенгагена. "У Копенгагені на просторі одного стадіону відтворена ціла Голландія, замки, церкви, будинки, річки, по яких пливуть кораблі. Це цікава річ, вона дуже притягує людей, і дає знайомство зі старовиною".
Директор Львівської галереї мистецтв поінформував, що замки виготовляються в масштабі 1 до 50, тобто матимуть площу 4 м, а висоту – 1,5 м. Копії замків планують розмістити в подвір’ї Музею давньої книги.
"Ерос і сексуальність" у Львові
http://feedproxy.google.com/~r/mylviv/~3/frLxfTijigU/blog-post_8318
Це та відвертість- насамперед з самим собою, яку завжди категорично закриває шторкою від нас цензура. Про це не прийнято говорити, але всі звикли мовчати про ЦЕ.
Роль жінки, сексуальності, сім"ї, кохання, пристрасті в різні епохи, часи, цивілізації- від найдавніших матріархатів до рабства і торгівлі людьми. Ставлення до проституції в Стародавній Греції, класичному Відні, довоєнному Львові. Дослідження природи сексуальності, роль Фройда, парадокс Захер-Мазоха. Подження термінів "садизм", "метросексуальність", "мазохізм". Дотепні цитати, кольорові ретроспективи для відображення ідалів жіночої і чоловічої краси в різні епохи- приміряй на себе століття! Увага: час спливає непомітно в цих маленьких, скурпульозно оформлених залах, тож будьте готові провалитися в часову діру і встигнути вийти з неї до 14 жовтня- дати закриття виставки!
все просто і доступно- щодня, крім понеділка і вівторка, з 11 до 17:30
за адресою вул. Академіка Богомольця, 6(бічна і.Франка)
ретрофото, фільми, музика, затишна атмосфера, неймовірний дизайн і оформлення, цікаві факти про давновідомі речі- і я годинами готова ходити тими закапелками
Роль жінки, сексуальності, сім"ї, кохання, пристрасті в різні епохи, часи, цивілізації- від найдавніших матріархатів до рабства і торгівлі людьми. Ставлення до проституції в Стародавній Греції, класичному Відні, довоєнному Львові. Дослідження природи сексуальності, роль Фройда, парадокс Захер-Мазоха. Подження термінів "садизм", "метросексуальність", "мазохізм". Дотепні цитати, кольорові ретроспективи для відображення ідалів жіночої і чоловічої краси в різні епохи- приміряй на себе століття! Увага: час спливає непомітно в цих маленьких, скурпульозно оформлених залах, тож будьте готові провалитися в часову діру і встигнути вийти з неї до 14 жовтня- дати закриття виставки!
все просто і доступно- щодня, крім понеділка і вівторка, з 11 до 17:30
за адресою вул. Академіка Богомольця, 6(бічна і.Франка)
ретрофото, фільми, музика, затишна атмосфера, неймовірний дизайн і оформлення, цікаві факти про давновідомі речі- і я годинами готова ходити тими закапелками
September 24, 2009
«…А зуби я лікую у Львові»
http://feedproxy.google.com/~r/mylviv/~3/gu4ElThd-co/blog-post_24.h
«…А зуби я лікую у Львові»: "Світовим центром медичної релаксації є Таїланд, куди на лікування щороку прибувають майже 700 тис. іноземців і, зцілені й щасливі, залишають у цій країні понад 900 млн. доларів, та Індія, яка за рік обслуговує до 200 тис. іноземців. Нині ж до переліку країн “медичного туризму” долучилася й Україна."
Все частіше іноземці приїжджають лікуватися в Україну. Зважаючи на нинішню доступність міжнародних поїздок, а також розвиток технологій і стандартів лікування, тут пацієнт отримує кваліфіковану медичну допомогу при непоганому сервісі за мінімальну ціну.
Хоча бажання лікуватися в Україні виникає не лише в охочих суттєво зекономити на власному здоров’ї. Не бажаючи місяцями потерпати від недуги, очікуючи черги на операцію чи скористатися послугами, які заборонені у тій чи іншій країні (скажімо, в Італії заборонено штучне запліднення), люди шукають порятунку за межами своєї держави і таки знаходять його у країнах так званого третього світу.
Україна, схоже, набуває все більшої популярності серед іноземних пацієнтів. Такі всесвітньо відомі заклади, як міжнародна клініка відновного лікування Володимира Козявкіна, що у Трускавці, Інститут репродуктивної медицини, який очолює Федір Дахно, що першим запровадив репродуктивні технології в Україні, – мають у переліку своїх пацієнтів громадян багатьох країн світу. Адже лікування за аналогічними технологіями за кордоном – задоволення не з дешевих. А найкращою рекламою є не участь у міжнародних симпозіумах чи виставках (хоча і це теж), а розповіді вдячних пацієнтів. Скажімо, тривалий час подружжя не могло народити дитя, а після лікування в Україні з’явився на світ довгожданий первісток. Добра слава лікувальної установи надзвичайно важлива. А лікувальна косметологія чи пластична хірургія – в Україні, зокрема й у Львові, є чудові фахівці, відомі за межами нашої держави.
Та все ж основною “фішкою” медичного туризму стала стоматологія. Якість стоматологічних послуг зростає в Україні з кожним роком, і рівень й матеріальна база окремих приватних центрів цілком відповідає західноєвропейським стандартам. Звичайно, головний козир – ціни.
Скажімо, середня вартість у “приватників” Львова одиниці металокераміки – $80, з того ж матеріалу у Москві – $400-500, у США – $1,2 тис. Лікування і протезування всіх зубів львівські медики можуть провести за $2– 3,5 тис. Лікаря не цікавить прописка пацієнта, місце його проживання чи національність. “Є пацієнт, йому потрібна допомога, ми її можемо надати на високопрофесійному рівні, він готовий її оплатити”, – таку фразу я почула з вуст приватного лікаря-стоматолога Богдана Стасишина. Якийсь час пан Богдан працював у Польщі, проте повернувся на батьківщину, щойно з’явилася можливість бути незалежним від державної клініки. Часто до нього на лікування приїжджають і пацієнти з Польщі, адже вартість послуг – за українськими стандартами, у той час як якість – за міжнародними. Часто гроші українській медицині надходять від емігрантів-співвітчизників, які приїжджають погостювати, а заодно й поправити здоров’я. Хоча все частіше пацієнтами українських лікарів стають молоді люди – іноземці, які мають стабільну роботу і заробіток, – типові представники американського середнього класу.
Мій знайомий пан Петро ще 15 років тому виїхав до Америки як звичайний заробітчанин, нині там має власний бізнес і є забезпеченою людиною навіть за американськими мірками. Однак приїжджає лікуватися в Україну. Навіть враховуючи витрати на переліт, лікування обходиться дешевше, а дістатися до самого лікаря набагато простіше. “Якось у мене заболів зуб. В Україні мені б у будь-якій поліклініці надали невідкладну допомогу, проте в Америці лікар прописав мені піґулки, які я мусив вживати упродовж тижня, аж тоді зробили рентген, і зуба я нарешті позбувся. Потім мені прийшов рахунок – 300 доларів, – розповідає пан Петро. – Намагаюся принаймні раз на рік приїхати додому, до Львова, пройти тут повне медичне обстеження і, за потреби, лікування. Тут добрі фахівці, сучасна апаратура і чудове ставлення до пацієнтів. А таке ставлення і лікування має бути належно оплачене”.
Щодо розвитку “стоматологічного туризму” у Європі, то, незважаючи на світову фінансову кризу, він переживає свій розкіт. Частина німців, швейцарців, австрійців їздять лікувати зуби у країни Східної Європи: Угорщину, Польщу, Болгарію, а віднедавна в Росію й Україну. Затрати менші на 40, а то й 60 відсотків, оскільки у лікарів цих держав не надто високі зарплати, дешевша оренда приміщень, лабораторні дослідження. Практичні іноземці поєднують корисне з приємним, скажімо, коротку відпустку з відвідинами стоматологічної клініки. Скажімо, у Львові 4 імплантанти і 5 якісних пломб коштують приблизно 4-5 тис. доларів. У Болгарії – 6 тис. євро, в Іспанії – 8 тис. євро.
Оскільки пацієнт не сидить у стоматологічному кріслі цілий день, можна поєднати лікування з екскурсіями, пізнавальний туризм з медичним. Адже у пацієнтів є вільний час, який можна провести з користю для душі й розуму й з суттєвою економією для гаманця: роздруківка світлин, скажімо, чи пошиття одягу на індивідуальне замовлення. Справжню ціну економії добре знають мешканці українсько-польського прикордоння: ми туди – на заробітки, вони до нас – за доступними без рецепта ліками, дешевими, свіжими й екологічно чистими продуктами до місцевих господинь чи на автозаправки.
Оксана НАГІРНА
Все частіше іноземці приїжджають лікуватися в Україну. Зважаючи на нинішню доступність міжнародних поїздок, а також розвиток технологій і стандартів лікування, тут пацієнт отримує кваліфіковану медичну допомогу при непоганому сервісі за мінімальну ціну.
Хоча бажання лікуватися в Україні виникає не лише в охочих суттєво зекономити на власному здоров’ї. Не бажаючи місяцями потерпати від недуги, очікуючи черги на операцію чи скористатися послугами, які заборонені у тій чи іншій країні (скажімо, в Італії заборонено штучне запліднення), люди шукають порятунку за межами своєї держави і таки знаходять його у країнах так званого третього світу.
Україна, схоже, набуває все більшої популярності серед іноземних пацієнтів. Такі всесвітньо відомі заклади, як міжнародна клініка відновного лікування Володимира Козявкіна, що у Трускавці, Інститут репродуктивної медицини, який очолює Федір Дахно, що першим запровадив репродуктивні технології в Україні, – мають у переліку своїх пацієнтів громадян багатьох країн світу. Адже лікування за аналогічними технологіями за кордоном – задоволення не з дешевих. А найкращою рекламою є не участь у міжнародних симпозіумах чи виставках (хоча і це теж), а розповіді вдячних пацієнтів. Скажімо, тривалий час подружжя не могло народити дитя, а після лікування в Україні з’явився на світ довгожданий первісток. Добра слава лікувальної установи надзвичайно важлива. А лікувальна косметологія чи пластична хірургія – в Україні, зокрема й у Львові, є чудові фахівці, відомі за межами нашої держави.
Та все ж основною “фішкою” медичного туризму стала стоматологія. Якість стоматологічних послуг зростає в Україні з кожним роком, і рівень й матеріальна база окремих приватних центрів цілком відповідає західноєвропейським стандартам. Звичайно, головний козир – ціни.
Скажімо, середня вартість у “приватників” Львова одиниці металокераміки – $80, з того ж матеріалу у Москві – $400-500, у США – $1,2 тис. Лікування і протезування всіх зубів львівські медики можуть провести за $2– 3,5 тис. Лікаря не цікавить прописка пацієнта, місце його проживання чи національність. “Є пацієнт, йому потрібна допомога, ми її можемо надати на високопрофесійному рівні, він готовий її оплатити”, – таку фразу я почула з вуст приватного лікаря-стоматолога Богдана Стасишина. Якийсь час пан Богдан працював у Польщі, проте повернувся на батьківщину, щойно з’явилася можливість бути незалежним від державної клініки. Часто до нього на лікування приїжджають і пацієнти з Польщі, адже вартість послуг – за українськими стандартами, у той час як якість – за міжнародними. Часто гроші українській медицині надходять від емігрантів-співвітчизників, які приїжджають погостювати, а заодно й поправити здоров’я. Хоча все частіше пацієнтами українських лікарів стають молоді люди – іноземці, які мають стабільну роботу і заробіток, – типові представники американського середнього класу.
Мій знайомий пан Петро ще 15 років тому виїхав до Америки як звичайний заробітчанин, нині там має власний бізнес і є забезпеченою людиною навіть за американськими мірками. Однак приїжджає лікуватися в Україну. Навіть враховуючи витрати на переліт, лікування обходиться дешевше, а дістатися до самого лікаря набагато простіше. “Якось у мене заболів зуб. В Україні мені б у будь-якій поліклініці надали невідкладну допомогу, проте в Америці лікар прописав мені піґулки, які я мусив вживати упродовж тижня, аж тоді зробили рентген, і зуба я нарешті позбувся. Потім мені прийшов рахунок – 300 доларів, – розповідає пан Петро. – Намагаюся принаймні раз на рік приїхати додому, до Львова, пройти тут повне медичне обстеження і, за потреби, лікування. Тут добрі фахівці, сучасна апаратура і чудове ставлення до пацієнтів. А таке ставлення і лікування має бути належно оплачене”.
Щодо розвитку “стоматологічного туризму” у Європі, то, незважаючи на світову фінансову кризу, він переживає свій розкіт. Частина німців, швейцарців, австрійців їздять лікувати зуби у країни Східної Європи: Угорщину, Польщу, Болгарію, а віднедавна в Росію й Україну. Затрати менші на 40, а то й 60 відсотків, оскільки у лікарів цих держав не надто високі зарплати, дешевша оренда приміщень, лабораторні дослідження. Практичні іноземці поєднують корисне з приємним, скажімо, коротку відпустку з відвідинами стоматологічної клініки. Скажімо, у Львові 4 імплантанти і 5 якісних пломб коштують приблизно 4-5 тис. доларів. У Болгарії – 6 тис. євро, в Іспанії – 8 тис. євро.
Оскільки пацієнт не сидить у стоматологічному кріслі цілий день, можна поєднати лікування з екскурсіями, пізнавальний туризм з медичним. Адже у пацієнтів є вільний час, який можна провести з користю для душі й розуму й з суттєвою економією для гаманця: роздруківка світлин, скажімо, чи пошиття одягу на індивідуальне замовлення. Справжню ціну економії добре знають мешканці українсько-польського прикордоння: ми туди – на заробітки, вони до нас – за доступними без рецепта ліками, дешевими, свіжими й екологічно чистими продуктами до місцевих господинь чи на автозаправки.
Оксана НАГІРНА
September 25, 2009
Молодіжна благочинна спільнота Львова
http://feedproxy.google.com/~r/mylviv/~3/NzZs9eOXgcc/blog-post_25.h
Молодіжна благочинна спільнота Львова: "Отримав сьогодні листа від Христини Павлик, котра є співорганізатором даної спільноти, котра ще зовсім не є відома широкому загалу, не розкручена, навіть сайту справжнього в них нема. Але вірюю, що все ще зміниться і мені подобаєтсья їхня діяльність і задум. Тому вирішив пропіарити їхню акцію в себе в блозі.
ЗБІР ОСІННЬО-ЗИМОВОГО ОДЯГУ ДЛЯ ДІТЕЙ З СИРОТИНЦІВ ТА БЕЗПРИТУЛЬНИХ ЛЬВОВА.
У кожного з нас та у наших батьків, сестричок, братиків є осінньо-зимовий одяг та взуття, які ми вже не носимо або які стали немодними чи замаленькими тощо;)). Замість ці речі долежуватимуть в шафах хтозна-як довго, пропонуємо Вам подарувати їх безпритульним та дітям з сиротинців!
ЯК ЦЕ ЗРОБИТИ?
3 ПРОСТИХ КРОКИ!:
1. Провести ревізію осінньо-зимового гардеробу на предмет виявлення старих немодних замаленьких речей (одяг взуття шапки шарфи рукавички тощо).
2. Спакувати ці речі в пакунок та підписати «жіноче чоловіче + вказати розмір».
3. Принести пакунок за адресою: просп. Т.Шевченка, 28 (біля пам’ятника М.Грушевському), 3-й поверх, праве крило [понеділок-п'ятниця з 10 до 18 год, краще попередньо зателефонувати].
Збір одягу триватиме до п’ятниці, 9 жовтня!
В суботу-неділю, 10-11 жовтня ми відвеземо зібраний одяг (залежно від розмірів) до Соціального центру для безпритульних «Оселя» та до одного з сиротинців Львова.
Контактна інформація:
Роман +38 063 757 25 85
Макс +38 093 039 93 92
lvivcharitycommunity@googlegroups.com
Про спільноту:
Бачення: Ми самі можемо зробити світ навколо нас кращим якщо будемо небайдужими до оточуючих.
Мета: Об’єднання зусиль небайдужої прогресивної молоді Львова для надання допомоги та підтримки потребуючим.
Гасло: Хочеш змінити світ? - Почни з себе. Хочеш змінити себе? - Почни допомагати іншим.
Завдання: Організація благочинних проектів для тих, кому ми можемо допомогти, доклавши трохи небайдужості і зусиль – діти у сиротинцях, діти з неблагополучних родин, безпритульні тощо.
Більше інформації на сайті “Молодіжна благочинна спільнота Львова“
ПРОГРАМА III міського свята "На каву до Львова - 2009"
http://feedproxy.google.com/~r/mylviv/~3/u5aT_iCajcs/iii-2009.html
25-27 вересня 2009 року
Голосування в кав'ярнях-учасницях
інтернет-голосування www.coffeefest.lviv.ua
26 вересня 2009 року
Голосування в кав'ярнях-учасницях
інтернет-голосування www.coffeefest.lviv.ua
пл.Ринок, дворик Ратуші
З 14.00 - Ярмарок кави та кавових аксесуарів
16.00 - 18.00 - Майстер клас за участю професійних барістів
18.00 - 21.00 - Концерт камерного оркестру "Віртуози Львова", перегляд ретро-фільмів з філіжанкою кави
27 вересня 2009 року
Голосування в кав'ярнях-учасницях
інтернет-голосування www.coffeefest.lviv.ua
Голосування триває до 18.00
пл.Ринок, дворик Ратуші
З 13.00 - Ярмарок кави та кавових аксесуарів
15.00 - урочисте відкриття III-ого міського свята "На каву до Львова"
Початок кавового туру за участю кавових короля та королеви
15.15 - Концерт за участю джазових колективів "Віто оркестра", "DZYGA Джаз квартет", "МТ-3" та ін.
21.00 - оголошення результатів голосування, нагородження найкращої кав'ярні міста Львова
September 30, 2009
ІЗ СПОГАДІВ ПРО ЛИСТОПАД У ЛЬВОВІ
http://feedproxy.google.com/~r/mylviv/~3/5YOEVoD8m0A/blog-post_30.h
ІЗ СПОГАДІВ ПРО ЛИСТОПАД У ЛЬВОВІ: "Мені тоді було шістнадцять років. Вдома я був найстарший. Жили ми у Львові при вул. св. Петра, бічна Личаківської, напроти церкви св. Петра і Павла. Дуже добре пригадую 1 листопада 1918 р., коли нам мати сказала, що Австрії вже «нема» і що кінець війні. На ратуші на ринку повівав вже український прапор.
Мого батька ще тоді не було дома. Як старшину австрійської армії в резерві, його покликали до війська 1914 року. Спочатку він був на фронті в Карпатах у сусідстві Українських Січових Стрільців: Тухля, Славсько, Гребенів, Гольвецько, а опісля — на Волині. Мати просила нас молитися, щоб батько щасливо вернувся додому.
Того дня — 1 листопада — ми всі побігли на ринок, щоб зблизька побачити синьо-жовтий прапор, який високо на ратуші майорів у проміннях раннього сонця. Велика радість огорнула нас усіх. При вході до ратушу українські вояки з австрійської армії, із синьо-жовтими пов'язками на раменах і крісами в руках, держали стійку, а побіч них стояли на землі два кулемети — готові до стрілу.
У Народньому Домі при вул. Рутковського рух, гамір. Стійкові зупиняють і перепитують кожного, хто туди заходить. Це переважно самі військові австрійської армії, з українськими відзнаками. Але, як не впустити туди студента із синьо-жовтою відзнакою та ще з двома бантиками на комірі студентського піджака? Заля Народнього Дому набита військовиками, які туди заходять, або звідти виходять із наказами, бо на Городецькій біля головного двірця і на Стрийській вже почалась стрілянина.
21 листопада 1918 року свято Архистратига Михаїла - мого батька ім'янини. Як кожного дня, я рано пішов до церкви. Мій кол. катехит із школи св. Антона о. Яримович був парохом церкви св. Петра і Павла і попросив мою матір, щоб дозволила мені служити в церкві, коли нашого дяка і дириґента Дмитра Юськіва було покликано до війська. Від тоді я сповняв в церкві службу паламаря і піддячого, з чого я був дуже гордий.
Того дня після Служби Божої я вже не міг повернутися додому. Із Личаківської рогачки наближалася в сторону міста сильна польська стежа, яка після «перемир'я», що поляки постійно зривали, щоб підкріпити свої сили, вступила в бій. Наступ поляків стримували наші залоги в касарнях при вул. св. Петра, напроти цвинтаря, — 19 полку «Інфантері-реґіменту» та у т. зв. «Уланських касарнях», за церквою св. Петра.
Перед вуличною стріляниною у церкві хоронилися прохожі, переважно жінки, хоч були між ними військовики австрійської армії т. зв. «ляндштурми», що по розвалі Австрії верталися домів. Польська стежа увійшла до церкви, усіх перевірили і почали з дзвіниці обстрілювати Уланські касарні, але здобути їх не могла. Наша залога, яка мала за завдання стримувати польський наступ до міста, щоб уможливити нашій команді залишити Львів через Жовківську рогачку, піддалася щойно над ранком. У тому часі всі другі рогачки вже були в польських руках.
***
У Львові залишилося багато наших військовиків з австрійської армії, які саме верталися з різних фронтів додому і дальше йти не могли, бо Львів був окружений нашими військами. Тоді я заприятелював з молодим старшиною австрійської армії Юльком Саламановичом, який повернувся з Італійського фронту. Його батьки жили у сусідстві із нами. Хоч трохи ділила нас різниця віку, проте ми думали однаково. Я часто заходив з ним на Руську вул., де в одному домі недалеко Волоської церкви відбувалися довірочні сходини-наради б. наших військовиків, що мусіли перебувати у Львові, бо виходу з нього не було.
***
Часто на Львів падали гарматні стрільна, вистрілювані нашою артилерією з-під Винник чи Чортківської скали. У Львові відчувався брак води, бо Добростани були в українських руках і води до міста ніхто не доставляв. Пригадую, як одного дня гарматне стрільно попало у склади амуніції на Чернівецькому двірці. Сильні вибухи стрясали містом. Біля Головного двірця загорілись будинки і склади. Тоді в місті постала велика тривога. Поляки бігали по вулицях і не знали що робити. Були чутки, що наше військо знову увійшло до Львова.
***
Польська військова влада часто робила облави на чоловіків по вулицях міста. Їх збирали у колони та відпроваджували до касарень. У таку халепу я теж попався одного дня. Мене разом з іншими відвели що касарень на Замарстинові, дали трохи їсти і примістили на нічліг на соломі на долівці. Ми не знали, що з нами буде. На другий день увечорі нас зібрали, кожному дали рискаль або джаґан-кайло і повели нас у невідоме під сильною сторожею. Нас вивели за місто в сторону Снопкова.
Коли ми перейшли польські стежі, ми побачили окопи, в яких було повно польського війська, що стріляло в сторону українських окопів. Ми опинилися між двома стрілецькими ровами. Вимірявши напрям, нам казали копати стрілецькі рови. Кожний з нас одержав відповідно визначений відтинок і серед ночі та свисту куль ми почали рити землю. Кулі із сичінням гадюк пролітали попри наші голови. Ми так близько були своїх! Між собою ми перешіптувалися, чи не перебігти нам до своїх... Але це було безнадійне бажання, бо ми під охороною польської стежі, а біля нас повно польського війська. Коли ще до того за нами з горба почали гуркотіти скоростріли понад наші голови, ми зовсім покинули свої пляни.
Так у болоті ми почали ще швидше копати рови, щоб себе охоронити перед вогнем за насипом. Коли на небі появлялася світляна ракета, кожний припадав лицем до землі - у болото. Після закінчення копання прийшов наказ відійти у запілля.
Уже добре сіріло, коли ми вернулися «домів». На вулицях міста зустрічали вже прохожих, які спішили до праці чи крамниць. Втомлені, виснажені, заболочені, ми повернулися до «своїх» касарень. При криниці дещо привели себе до порядку та й поклалися на долівку відпочивати-спати.
Богу дякувати, що вернулися живі, а то між нами були поранені та побиті.
Моя мати не знала, де я подівся. Через знайомих, яких я зустрічав на вулицях, я переказав додому, де мене треба шукати. Після довгих турбот та ходжень моїй матері врешті вдалося мене звільнити, як дітвака-гімназиста. Мої побратими дальше ходили по ночах копати окопи.
***
Я знову зустрів Юлька Саламановича. Він мав щастя, що не попав туди, де я. Він мені сказав, що є вже більше сотні молодих військовиків, які одного вечора плянують перейти в сторону Винник до наших, як польська саперська компанія з рискалями і польськими піснями. Без надуми я теж пристав до гурту. Ми чекали тільки, коли прийде повідомлення і гасло з нашої сторони, з-під Лисеня, щоб наші стежі не стріляли по нас при переході на «копання окопів».
Чекали на вістку і умовлений знак і не дочекалися...
Польська влада впала на слід, який трагічно закінчився: Юлька Саламановича і ще двох Філяса і Фалиса розстріляли поляки на цитаделі.
Так ці три завзяті воїни-герої наложили своїми головами, коли народжувалася у Львові Україна. Юлько Саламанович, мій сусід і приятель, який як герой був віздначений на Італійському фронті в австрійській армії, повернувся щасливо з війни до рідного Львова і тут свою буйну голову зложив за волю України.
***
Згадуючи тодішні події, в яких я як дітвак-школяр плянував без відома моїх батьків іти з Юльком Саламановичом «копати окопи», хочеться мені бодай тепер «признатися», що їхній син, як його кликали в школі «Щепцьо з Личакова», вже тоді хотів залишити рідну хату і разом з другими піти воювати за Львів — за Україну.
На жаль, мої батьки вже давно не живуть."
Мого батька ще тоді не було дома. Як старшину австрійської армії в резерві, його покликали до війська 1914 року. Спочатку він був на фронті в Карпатах у сусідстві Українських Січових Стрільців: Тухля, Славсько, Гребенів, Гольвецько, а опісля — на Волині. Мати просила нас молитися, щоб батько щасливо вернувся додому.
Того дня — 1 листопада — ми всі побігли на ринок, щоб зблизька побачити синьо-жовтий прапор, який високо на ратуші майорів у проміннях раннього сонця. Велика радість огорнула нас усіх. При вході до ратушу українські вояки з австрійської армії, із синьо-жовтими пов'язками на раменах і крісами в руках, держали стійку, а побіч них стояли на землі два кулемети — готові до стрілу.
У Народньому Домі при вул. Рутковського рух, гамір. Стійкові зупиняють і перепитують кожного, хто туди заходить. Це переважно самі військові австрійської армії, з українськими відзнаками. Але, як не впустити туди студента із синьо-жовтою відзнакою та ще з двома бантиками на комірі студентського піджака? Заля Народнього Дому набита військовиками, які туди заходять, або звідти виходять із наказами, бо на Городецькій біля головного двірця і на Стрийській вже почалась стрілянина.
21 листопада 1918 року свято Архистратига Михаїла - мого батька ім'янини. Як кожного дня, я рано пішов до церкви. Мій кол. катехит із школи св. Антона о. Яримович був парохом церкви св. Петра і Павла і попросив мою матір, щоб дозволила мені служити в церкві, коли нашого дяка і дириґента Дмитра Юськіва було покликано до війська. Від тоді я сповняв в церкві службу паламаря і піддячого, з чого я був дуже гордий.
Того дня після Служби Божої я вже не міг повернутися додому. Із Личаківської рогачки наближалася в сторону міста сильна польська стежа, яка після «перемир'я», що поляки постійно зривали, щоб підкріпити свої сили, вступила в бій. Наступ поляків стримували наші залоги в касарнях при вул. св. Петра, напроти цвинтаря, — 19 полку «Інфантері-реґіменту» та у т. зв. «Уланських касарнях», за церквою св. Петра.
Перед вуличною стріляниною у церкві хоронилися прохожі, переважно жінки, хоч були між ними військовики австрійської армії т. зв. «ляндштурми», що по розвалі Австрії верталися домів. Польська стежа увійшла до церкви, усіх перевірили і почали з дзвіниці обстрілювати Уланські касарні, але здобути їх не могла. Наша залога, яка мала за завдання стримувати польський наступ до міста, щоб уможливити нашій команді залишити Львів через Жовківську рогачку, піддалася щойно над ранком. У тому часі всі другі рогачки вже були в польських руках.
***
У Львові залишилося багато наших військовиків з австрійської армії, які саме верталися з різних фронтів додому і дальше йти не могли, бо Львів був окружений нашими військами. Тоді я заприятелював з молодим старшиною австрійської армії Юльком Саламановичом, який повернувся з Італійського фронту. Його батьки жили у сусідстві із нами. Хоч трохи ділила нас різниця віку, проте ми думали однаково. Я часто заходив з ним на Руську вул., де в одному домі недалеко Волоської церкви відбувалися довірочні сходини-наради б. наших військовиків, що мусіли перебувати у Львові, бо виходу з нього не було.
***
Часто на Львів падали гарматні стрільна, вистрілювані нашою артилерією з-під Винник чи Чортківської скали. У Львові відчувався брак води, бо Добростани були в українських руках і води до міста ніхто не доставляв. Пригадую, як одного дня гарматне стрільно попало у склади амуніції на Чернівецькому двірці. Сильні вибухи стрясали містом. Біля Головного двірця загорілись будинки і склади. Тоді в місті постала велика тривога. Поляки бігали по вулицях і не знали що робити. Були чутки, що наше військо знову увійшло до Львова.
***
Польська військова влада часто робила облави на чоловіків по вулицях міста. Їх збирали у колони та відпроваджували до касарень. У таку халепу я теж попався одного дня. Мене разом з іншими відвели що касарень на Замарстинові, дали трохи їсти і примістили на нічліг на соломі на долівці. Ми не знали, що з нами буде. На другий день увечорі нас зібрали, кожному дали рискаль або джаґан-кайло і повели нас у невідоме під сильною сторожею. Нас вивели за місто в сторону Снопкова.
Коли ми перейшли польські стежі, ми побачили окопи, в яких було повно польського війська, що стріляло в сторону українських окопів. Ми опинилися між двома стрілецькими ровами. Вимірявши напрям, нам казали копати стрілецькі рови. Кожний з нас одержав відповідно визначений відтинок і серед ночі та свисту куль ми почали рити землю. Кулі із сичінням гадюк пролітали попри наші голови. Ми так близько були своїх! Між собою ми перешіптувалися, чи не перебігти нам до своїх... Але це було безнадійне бажання, бо ми під охороною польської стежі, а біля нас повно польського війська. Коли ще до того за нами з горба почали гуркотіти скоростріли понад наші голови, ми зовсім покинули свої пляни.
Так у болоті ми почали ще швидше копати рови, щоб себе охоронити перед вогнем за насипом. Коли на небі появлялася світляна ракета, кожний припадав лицем до землі - у болото. Після закінчення копання прийшов наказ відійти у запілля.
Уже добре сіріло, коли ми вернулися «домів». На вулицях міста зустрічали вже прохожих, які спішили до праці чи крамниць. Втомлені, виснажені, заболочені, ми повернулися до «своїх» касарень. При криниці дещо привели себе до порядку та й поклалися на долівку відпочивати-спати.
Богу дякувати, що вернулися живі, а то між нами були поранені та побиті.
Моя мати не знала, де я подівся. Через знайомих, яких я зустрічав на вулицях, я переказав додому, де мене треба шукати. Після довгих турбот та ходжень моїй матері врешті вдалося мене звільнити, як дітвака-гімназиста. Мої побратими дальше ходили по ночах копати окопи.
***
Я знову зустрів Юлька Саламановича. Він мав щастя, що не попав туди, де я. Він мені сказав, що є вже більше сотні молодих військовиків, які одного вечора плянують перейти в сторону Винник до наших, як польська саперська компанія з рискалями і польськими піснями. Без надуми я теж пристав до гурту. Ми чекали тільки, коли прийде повідомлення і гасло з нашої сторони, з-під Лисеня, щоб наші стежі не стріляли по нас при переході на «копання окопів».
Чекали на вістку і умовлений знак і не дочекалися...
Польська влада впала на слід, який трагічно закінчився: Юлька Саламановича і ще двох Філяса і Фалиса розстріляли поляки на цитаделі.
Так ці три завзяті воїни-герої наложили своїми головами, коли народжувалася у Львові Україна. Юлько Саламанович, мій сусід і приятель, який як герой був віздначений на Італійському фронті в австрійській армії, повернувся щасливо з війни до рідного Львова і тут свою буйну голову зложив за волю України.
***
Згадуючи тодішні події, в яких я як дітвак-школяр плянував без відома моїх батьків іти з Юльком Саламановичом «копати окопи», хочеться мені бодай тепер «признатися», що їхній син, як його кликали в школі «Щепцьо з Личакова», вже тоді хотів залишити рідну хату і разом з другими піти воювати за Львів — за Україну.
На жаль, мої батьки вже давно не живуть."
Нова «гаряча лінія» міста – 15 80
http://feedproxy.google.com/~r/mylviv/~3/GWra0tekk8g/15-80.html
Нова «гаряча лінія» міста – 15 80: "
До Львівської міської ради можна зателефонувати за коротким номером 15 80. Збільшення кількості консультантів, залучення волонтерів, перевірка вирішення проблем мешканців, робота з електронними зверненнями – основні зміни, які відбулися у диспетчерській службі міста за останні півроку.Тепер окрім основних номерів міської диспетчерської та «гарячої лінії» міського голови - 297-59-11, 297-59-99, мешканці можуть зателефонувати за коротким номером 15 80.
Легкий для запам’ятовування номер запровадили у рамках покращення надання послуг мешканцям.
«У диспетчерській запровадили не лише короткий номер, а й нову філософію роботи. Важлива зміна – це зворотній зв'язок з львів’янами, адже звернення закривають лише після того, як мешканець особисто підтвердить вирішення проблеми. Для того, щоб приймати більше звернень, на «гарячій лінії» працює більше консультантів. Залучаємо до роботи і волонтерів», - розповіла начальник управління внутрішньої політики Наталя Міхнова.
У міській диспетчерській цілодобово працює 4 працівники. Телефони у диспетчерській є багатоканальними. У час, коли надходить багато звернень, мешканцю не доводиться слухати довгі гудки, він отримує корисну інформацію про телефони гарячих ліній, комунальних служб Львова.
Також у Ратуші розпочали процес реформування електронної програми, у якій працює диспетчерська служба. Це дозволить запровадити перевірку стану звернень через Інтернет: мешканець за спеціальним кодом зможе перевірити, куди передано звернення, хто відповідає за його виконання і перевірити статус звернення.
Проект реалізовує управління внутрішньої політики спільно з адміністративно-господарським управлінням Львівської міської ради.
Довідка
Гаряча лінія міста – міська багатоканальна телефонна служба, де кожен мешканець Львова може отримати потрібну консультацію. Така служба не тільки надає консультації, а й контролює, як вирішуються конкретні проблеми.
Телефон міської диспетчерської служба – 297-59-11
«Гаряча лінія» міського голови – 297-59-99
Гаряча лінія міста – 15-80
Корисні телефони можете тут.
Телефон міської диспетчерської служба – 297-59-11
«Гаряча лінія» міського голови – 297-59-99
Гаряча лінія міста – 15-80
Корисні телефони можете тут.
Джерело – сайт Львівської міської ради
За що я люблю Львів...
http://feedproxy.google.com/~r/mylviv/~3/0W30l5hI204/blog-post_7433
За що я люблю Львів...: "Кожного разу, проходжуючись вузькими вуличками, слухаючи вуличних музикантів чи їдучи додому трамваєм через темні вулиці просто відчуваю себе добре, почуваюсь вдома...
Не можуть сказати в чому чар нашого міста навіть туристи, які можуть порівнювати міста - рідні чи відвідані, але кажуть:'Львів має свій шарм і тут просто добре'.
Так він не ідеальний і має багато недоліків, але можливо саме тому, Львів - найкращий!
Середньовічні будинки, бруківка під ногами, трамвайні колії, пам'ятники, барельєфи, меморіальні таблиці, старі польскі написи на стінах, кладовище в центрі міста, опера і драматичні театри, середньовічні оборонні мури, львівське пиво, львівська кава, львівські дівчата, сихів і левандівка... - все це НАШ ЛЬВІВ! Такий великий і такий затишний, такий древній і такий молодий, такий серйозний і такий веселий...
За це все і багато більше - люблю Львів!
А за що ти любиш Львів?
