Львів :: Ваші підписки
August 31, 2010
August 28, 2010
Отож, каварня "Двері в…"
Непримітна брама на вул. Івана Федорова (у ЛЬвові, звісно:)) Номера будинку не записував, вуличка не довга, знайдете! У цій брамі ховається дуже симпатична каварня "Двері в…". Заходимо!
Оглядаємось, обираємо місце…
Замовляємо: це - меню.
Середня ціна кави: 8 - 11 грн. Також, усілякі смаколики, як то тістечка, штрудлі та тортики, вино-коньяк, само собов!
Якщо буде зимно, можна замотатися у коцика.
Компанію нам склав класний український поет Роман Скиба. Гадаю, зустріти Скибу:
а) на свій день народження
б)у Львові
це ЗНАК. Чогось гарного. Хоча сам не пишу, тільки троха знімкую.
"
Квітковий годинник у Львові. Фото
У Львові поблизу площі Митної відновили квітковий годинник. Подібний стояв тут років 50-60 тому. Вартість нового годинника - 178 тис. грн. Площа клумби-годинника - 16 кв. м. На годиннику висаджено близько 600 кущів хризантем: білих, жовтих, бордових та малинових.
З міського бюджету на встановлення годинника виділено 98 тис. грн. Окрім міста, долучилися меценати. Компанія «Київстар» виділила 40 тис. грн, Львівський склодзеркальний завод - 20 тис. грн.
Над годинниковим механізмом працював львівський годинникар, доцент кафедри фізики Львівського національного аграрного університету Олексій Бурнаєв. За його словами, механізм годинника має вагу у 310 кг, електронний блок захищений, навіть квіти, які на циферблаті, будуть підливати не водою, а спецрозчином. Годинник працюватиме і взимку: його квіткову частину закриватиме спеціальний банер."
August 25, 2010
August 23, 2010
Львів з Цитаделі
Прогуляйтесь по одному з історичних місць Львова – львівській Цитаделі.
Збудовано львівську Цитадель австрійським урядом у 1850-1856 рр. Час будівництва цієї фортеці співпав з неспокійним для багатонаціональної Австрійської імперії періодом, якій загрожував територіальний розпад через внутрішні повстання. Для гаранту своєї майбутньої безпеки Відень розпорядився у кожному столичному місті збудувати Цитаделі, які б наводили страх на місцевих мешканців і придушували б будь-які супротиви.
У столиці Богемського королівства Празі під потреби Цитаделі перебудовується замок Вишеград, у вільному місті Краків - колишня резиденція польських королів - Вавель. І лиш у двох столичних містах імперії за останнім словом техніки будуються нові, надсучасні укріплення - Цитадель у Будапешті на горі Св. Геллерта та, цілком нова, у Львові на горі «Турецькі шанці». І лише у місті Лева наявність широкого плато дало змогу з розмахом реалізувати усі найновіші інженерні та архітектурні задуми провідних архітекторів Відня.
Новим видом оборонної споруди, яку використали при проектуванні львівської Цитаделі стала Максиміліанська вежа, яка сьогодні приймає гостей міста. Цей вид оборонної вежі був винайдений ще австрійським архикнязем Максиміліаном д'Есте та вперше випробуваний при обороні новоствореної фортеці Лінц у Верхній Австрії. Далі їх можна було зустріти у всіх тогочасних володіннях Габсбургів, починаючи від італійського міста Верони, портової гавані Венеції, та, закінчуючи Краковом і Львівською Цитаделлю.
Саме Максиміліанська вежа Львова є найкращим прикладом військової архітектури початку ХІХ сторіччя в Європі, що робить цю фортецю ще більш унікальною та цікавою для її відвідувачів.
Сьогодні у одній з веж - а саме у Форті ІІ, що обороняв східні підступи до львівської Цитаделі, розташувався Готельно ресторанний комплекс «Citadel Inn».
Гарно впорядкована територія...
...чудова панорама, що відкривається на місто Лева з оглядового майданчика...
...затишний і зі смаком оформлений ЛОББІ-БАР...
... привабливі закутки, де можна усамітнитись закоханим...
... вдале поєднання старовини із сучасністю...
... комфортний відкритий майданчик із смачним фірмовим пивом , однойменним з назвою розташованого на верхньому поверсі вежі ресторану – 'Гармата', невелика кількість відвідувачів у денний час, а особливо у вихідні дні, зробить Ваш відпочинок незабутнім.
Так, що запрошую до Львова – ми маємо чим здивувати!!!
August 20, 2010
August 19, 2010
Програма святкувань Дня Незалежності України
П'ятниця, 20 серпня
| 18:00 | Парад з нагоди відкриття Третього фестивалю фольклору «Етновир». | Старт з пл. Ринок | Фольклор країни презентують колективи Індонезії, Сенегалу, Португалії, Іспанії, Польщі, Чехії та України |
| 19:00 | Відкриття Третього фестивалю фольклору «Етновир» | Пл. Ринок |
Субота, 21 серпня
| Час | Подія | Місце | Примітки |
| 10:30-02.00 | Фестиваль незалежного кіна «Кінолев» | Музей ідей (вул. Валова, 18а), театр ім. Л. Курбаса (вул. Л. Курбаса, 3), театр «Воскресіння» (пл. Григоренка, 5) | Україномовні прем'єри фільмів Федеріко Фелліні |
| 16:00 | Свято Вареника | Пл. Ринок | Конкурси та забави від Студії Магарич, гість свята - гурт «Кожному своє» |
| 19:00 | Міжнародний фестиваль фольклору «Етновир» | Пл. Ринок | Фольклор країни презентують колективи Індонезії, Сенегалу, Португалії, Іспанії, Польщі, Чехії та України |
| 21:00 | Показ фільму «Різні обличчя Львова» та джаз на Ринку | Пл. Ринок | Джазовий супровід - Тріо Мартина Твердуна |
Неділя, 22 серпня
| Час | Подія | Місце | Примітки |
| 10:30-02.00 | Фестиваль незалежного кіна «Кінолев» | Музей ідей (вул. Валова, 18а), театр ім. Л. Курбаса (вул. Л. Курбаса, 3), театр «Воскресіння» (пл. Григоренка, 5) | Україномовні прем'єри фільмів Федеріко Фелліні |
| 11:00 | Свято хліба | Шевченківський гай, вул. Чернеча гора,1 | Пекарі із різних міст покажуть свою продукцію |
| 14:00 | Дитяча країна на Ринку. Виступи дитячих та юнацьких колективів | Площа Ринок | Учать візьмуть близько 20 дитячих колективів |
| 14.00 | Молитва за Україну | Пл. на вул. Ряснянській біля пам'ятника сотнику Панасу та Івану Кухарчуку | |
| 13.00 | Святковий концерт до Дня Незалежності та «Козацькі забави» | Пл. біля СШ № 18, вул. Кульчицької, 18 | Духовий оркестр «Веселка» центру дитячо-юнацької творчості |
| 15.00 | Святкові концертні виступи учнів шкіл | Пл. на вул. Ряснянській біля пам'ятника сотнику Панасу та Івану Кухарчуку | Свою творчість покажуть учні львівських шкіл |
| 16:00 | Флеш-моб «Прощай літо» | Пл. біля національного театру ім. С. Крушельницької, поблизу фонтану | Участь візьме близько сотні флеш-моберів |
| 17:00 | Рок-концерт | Парк культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького, вул. Болгарська,4 | Участь візьмуть львівські рок-колективи |
| 19:00 | Фестиваль фольклору «Етновир» | Пл. Ринок | Фольклор країни презентують колективи Індонезії, Сенегалу, Португалії, Іспанії, Польщі, Чехії та України |
| 21:00 | Вистава від театру тіней «Див» | Пл. Ринок | Презентація циклу вистав ІNTRO |
Понеділок, 23 серпня
| Час | Подія | Місце | Примітки |
| 09:00 | Одягання у вишиванки античних статуй | Площа Ринок | Скульптури на Ринку вдягатимуть у вишиванки |
| 09:00 | Підняття державного прапора | Площа біля Обласної державної адміністрації | Участь візьмуть очільники міста та області |
| 10:30 | фестиваль незалежного кіна «Кінолев» | Музей ідей, вул. Валова, 18а, Львівський академічний театр ім. Л. Курбаса, вул. Л. Курбаса, 3, Львівський академічний духовний театр «Воскресіння» л. Григоренка, 5 | Україномовні прем'єри фільмів Федеріко Фелліні |
| 15:00 | Акція до Дня Прапора | Пл. Ринок | Роздаватимуть кульки та прапорці з нагоди Дня прапора |
| 15:00 | Фестиваль пляжних видів спорту | М. Винники (пляж Винниківського озера) | Товариський матч з пляжного футболу серед команд України та Польщі |
| 17:00 | Святковий концерт до Дня прапора. Виступи муніципальних колективів. | Пл. Ринок | Виступи муніципальних колективі та танцювальних ансамблів |
| 19:00 | Гала-концерт міжнародного фольклорного фестивалю «Етновир» | Пл. Ринок | Фольклор країни презентують колективи Індонезії, Сенегалу, Португалії, Іспанії, Польщі, Чехії та України |
| 19:00 | Парад ді-джеїв | Парк культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького, вул. Болгарська, 4 | Бліц сети від найкращих діджеїв Майсер-класи від діджеїв |
Вівторок, 24 серпня
| Час | Подія | Місце | Примітки |
| 10:30 | фестиваль незалежного кіна «Кінолев» | Музей ідей, вул. Валова, 18а, Львівський академічний театр ім. Л. Курбаса, вул. Л. Курбаса, 3, Львівський академічний духовний театр «Воскресіння» пл. Григоренка, 5 | Відбудуться україномовні прем'єри фільмів Федеріко Фелліні |
| 12.00 | Урочисті збори з нагоди Дня Незалежності України | Велика сесійна зала, пл. Ринок, 1 | Участь візьмуть керівники міста та області |
| 13.00 | Футбольний матч «Як козаки у футбол грали...» | Пл. Ринок (біля сцени) | Участь візьмуть козацькі товариства Львова |
| 14.00 | Дитячі забави «Моя країна - Україна» та святкові концертні виступи учнів шкіл | Пл. на пр. Чорновола,61 | Свою творчість покажуть учні шкіл Шевченківського району |
| 14.00 | Дитячі забави «Моя Україна» | Пл. біля навчально-виховного комплексу ім. В. Симоненка | Свою творчість покажуть учні шкіл Франківського району |
| 15:00 | Екуменічна молитва | Пл. біля пам'ятника Т.Шевченка | Участь візьмуть: чоловіча хорова капелла «Дударик», представники різних релігійних конфесій |
| 15:00 | Святковий концерт до Дня Незалежності | Пл. Ринок | Участь візьмуть дитячі та муніципальні колективи міста |
| 17:00 | Концерт дитячих колективів Сихівського району | Площа біля кінотеатру ім. О. Довженка | Близько сотні дітей запрезентують свою творчість |
| 19.00 | Гала-концерт «Тобі Україно наші таланти» | Площа біля кінотеатру ім. О. Довженка | Участь візьмуть львівські артисти |
| 20:00 | Святковий концерт класичної музики | Пл. Ринок | Виступ симфонічного оркестру Львівської обласної філармонії |
| 19:30 | Святковий концерт | Біля Монументу Слави (вул. Стрийська) | Участь візьмуть відомі артисти України |
| 21:30 | Світлове та лазерне шоу | Пр. Свободи, площа Ринок, пл. св. Юра, вул. Стрийська |
August 16, 2010
August 13, 2010
Яндексмобіль у Львові
Автомобіль призначений для панорамної зйомки вулиць міст, опрацьовані фото потім накладаються на карти Яндекса, отже скоро Львовом можна буде подорожувати віртуально у формати 3D. Більше читайте тут.
August 10, 2010
Фотографії старого Львова
Велике зібрання фотографій старого Львова на сайті photo-lviv.in.ua. Слідкуйте за його наповненням і Ви відкриєте для себе первісний Львів.
August 09, 2010
Ігор Лільо і його розповіді про Львів
Вірменська церква.
Про гасову лампу та мезузи.
Про "канібалізм" та пияцтво у Львові
Каплиця Боїмів
August 05, 2010
Допоможіть Богданчику і Нікіті
Вже 3 місяці Богданчик разом з мамою (Базюк Тетяна) мешкає у хірургічному відділенні №2 Львівської міської дитячої лікарні (м. Львів, вул. П.Орлика,4).
У Богданчика атрезія жовчних шляхів (вроджена вада жовчних шляхів через яку жовч потрапляє до крові та отруює організм). Лікарі зробили Богданчику операцію з пересадки жовчних шляхів, але клітини печінки вже відмирають, тому необхідна термінова пересадка печінки. Донором для Богданчика стане його батько (необхідні обстеження та аналізи вже зроблено).
На жаль подібні операції в Україні роблять лише діткам з 6 рочків, а Богданчик просто не має цього часу. За словами лікарів операція потрібна ТЕМІНОВО (найближчі декілька місяців). Польські лікарі згодні зробити операцію і дають непогані прогнози. Але вартість тієї операції складатиме 65 тис. еврів. Ми не маємо таких грошей.
Звертаємось до небайдужих людей-ДОПОМОЖІТЬ ВРЯТУВАТИ ЖИТТЯ БОГДАНЧИКА! він так хоче жити!
Щодня Богданчику роблять велику кількість дуже болючих ін"єкцій.
У Богданчика атрезія жовчних шляхів (вроджена вада жовчних шляхів через яку жовч потрапляє до крові та отруює організм). Лікарі зробили Богданчику операцію з пересадки жовчних шляхів, але клітини печінки вже відмирають, тому необхідна термінова пересадка печінки. Донором для Богданчика стане його батько (необхідні обстеження та аналізи вже зроблено).
На жаль подібні операції в Україні роблять лише діткам з 6 рочків, а Богданчик просто не має цього часу. За словами лікарів операція потрібна ТЕМІНОВО (найближчі декілька місяців). Польські лікарі згодні зробити операцію і дають непогані прогнози. Але вартість тієї операції складатиме 65 тис. еврів. Ми не маємо таких грошей.
Звертаємось до небайдужих людей-ДОПОМОЖІТЬ ВРЯТУВАТИ ЖИТТЯ БОГДАНЧИКА! він так хоче жити!
Щодня Богданчику роблять велику кількість дуже болючих ін"єкцій.
Реквізити рахунків для переказу коштів:
долл. США
Z363090984359
Євро
E369431734796
грн
U217447231296
рос. рубл.
R233226339613
=============================
Реквізити рахунків на які можна перерахувати гроші на лікування Богданчика:
гривна
ПриватБанк
№ карточки 4405 8850 1595 0485 Базюк Тетяна Ярославівна .
доллар
Банк"Финансы та Кредит"г.Львов
МФО 325923
ЄДРПОУ (КОД БАНКУ)3245116855
№счета 26203096322002
евро
Банк"Финансы та Кредит" г.Львов
МФО 325923
ЄДРПОУ(КОД БАНКУ)3245116855
№счета 26202096322003
Z363090984359
Євро
E369431734796
грн
U217447231296
рос. рубл.
R233226339613
=============================
Реквізити рахунків на які можна перерахувати гроші на лікування Богданчика:
гривна
ПриватБанк
№ карточки 4405 8850 1595 0485 Базюк Тетяна Ярославівна .
доллар
Банк"Финансы та Кредит"г.Львов
МФО 325923
ЄДРПОУ (КОД БАНКУ)3245116855
№счета 26203096322002
евро
Банк"Финансы та Кредит" г.Львов
МФО 325923
ЄДРПОУ(КОД БАНКУ)3245116855
№счета 26202096322003
Дані про місцезнаходження Богданчика і контактні телефони шукайте на BOGDANCHYK.blox.ua
Також у хірургічному відділенні №2 Львівської міської дитячої лікарні (м. Львів, вул. П.Орлика,4) вже не перший день перебуває малюк - Хитрий Нікіта Романович, котрому зараз 8 місяців. дитина народилася і довгий час мала жовтий колір шкіри. лікарі не надали цьому жодного значення і запитання-прохання батьків щодо даного моменту просто ігнорували. у двомісячному віці мати з Нікітою потрапили до лікарні у Луцьку, - діагноз не встановлений; далі Київ, звідти у Львів. діагноз - атрезія жовчних шляхів, корегований тип (постійний рівень білірубіну >100). в 4 місяці малюку зробили операцію, проте вона була запізнілою - у дитини почався цероз печінки (внаслідок чого в організмі накопичується рідина). існує 25 причин для виникнення даної хвороби, і яка саме у Нікіти - українські фахівці визначити не можуть. щоб встановити точний діагноз і виявити хвороботворні чинники (для призначення лікування) необхідне ТЕРМІНОВЕ обстеження в Польщі. його вартість становить 15тис. злотих (або близько 30тис. грн.), яких батьки не мають і не в змозі самостійно зібрати. а КОШТИ ПОРТІБНІ НА ВЧОРА!!! хлопчик зовсім не має часу; якщо нагально не визначити причину хвороби і не почати лікування - надії на одужання не буде...
контакти до батьків шукайте на HELPNIKITA.blox.ua
номери карток для перерахунку коштів (VISA)
ПриватБанк, соціальна картка допомоги, № 4627085822793184
VAB Банк, робоча картка матері, № 4874200007002687
візу до Польщі батькам відкриють одразу, лиш би була в наявності необхідна для обстеження сума. тому звертаємося до всіх, у кого серце - не камінь: допоможіть якнайшвидше зібрати кошти! для малюка дорога кожна хвилина!
ось фото Нікіти - ВІН ДУЖЕ ХОЧЕ ЖИТИ!
номери карток для перерахунку коштів (VISA)
ПриватБанк, соціальна картка допомоги, № 4627085822793184
VAB Банк, робоча картка матері, № 4874200007002687
візу до Польщі батькам відкриють одразу, лиш би була в наявності необхідна для обстеження сума. тому звертаємося до всіх, у кого серце - не камінь: допоможіть якнайшвидше зібрати кошти! для малюка дорога кожна хвилина!
ось фото Нікіти - ВІН ДУЖЕ ХОЧЕ ЖИТИ!
більше на Родинний форум "Малеча"
August 04, 2010
TWI-Окупаційні бонуси і розваги
Цього разу #LvivTwEvent пропонує для всіх учасників "TWI-Окупації", як традиційні змагання і послуги, так і щось новеньке.
Всі бажаючі можуть забронювати місце в хостелі із знижками, пивом і нетом, а також отримати великий шанс виграти безкоштовне проживання: Бронювання місця в хостелі.
Якщо ви вмієте складати слова у вірші, маєте шанс отримати за це нагороду від тернопільського видавництва “Джура” - книги: TWIрші TWI-Окупації.
У вас є власний проект в інтернеті - стартап? Презентуйте його учасникам івенту, отримайте консультації від знавців цієї справи. Для участі надсилайте презентації власного проекту на 140@twevent.org.ua. Деталі читайте на: 140 секунд окупації уваги.
Головне змагання зустрічі - Відеоінсталяція TWI-Окупація. Організовуйте команди, а можна і самостійно взяти участь в конкурсі. А за це отримайєте нагороди і визнання :).
А крім цього на вас чекають сюрпризи і гарний концерт. Завітайте на зустріч 29 серня 2010. Всі деталі і реєстрація на:
«Львівське Корзо» – йдемо далі...
«Львівське Корзо» – йдемо далі...: "
На площі перед театром Скарбека можна відвідати львівський художній вернісаж, де продають цікаві сувеніри та вироби народних умільців (№3 на мапі).
Поряд із вернісажем – будівля Національного музею у Львові (проспект Свободи, 20 – №4 на мапі) – одного з найвизначніших музеїв України, фонди якого налічують близько 130 тисяч експонатів. Зведення будівлі було завершене 1904 року у стилі пізнього неоренесансу за проектом Марконі і Яновського.
Родзинка колекцій музею – збірка іконопису, що налічує чотири тисячі одиниць. Цікавою є також збірка народної сакральної скульптури, яка не має собі рівних за кількістю і мистецькою вартістю. Водночас у фондах музею зберігаються й шедеври митців світового значення – Пінзеля, Полейовського, Філевича. На особливу увагу заслуговує збірка рукописів та стародруків.
Йдучи далі вздовж проспекту Свободи, проходимо повз реконструйовану частину міського оборонного муру і відбудовану у 90-х роках минулого століття «Вежу крамарів» (проспект Свободи, 18 – №5 на мапі), де працює ресторан. Далі перед костелом Єзуїтів розташована невелика площа Івана Підкови з оригінальним пам’ятником 1982 року цьому козацькому ватажкові і молдавському правителю, страченому у Львові 1578 року.
Навпроти бачимо пам’ятник Тарасові Шевченку (№6 на мапі), геніальному українському поетові роботи скульпторів братів Сухорських 1992 року. Зліва від фігури поета – Хвиля національного відродження – дванадцятиметрова символічна стела з фігурними рельєфами.
З лівого боку проспекту Свободи розташована імпозантна необарокова будівля у стилі історизму – Музей етнографії та художнього промислу (проспект Свободи, 15 – №7 на мапі http://photo.i.ua/user/130965/123556/3127241/) – один із найбільших спеціалізованих етнографічних музеїв Європи і одна з найбагатших художніх скарбниць декоративно-ужиткового мистецтва України. Будинок зведений 1891 року Юліаном Захаревичем для Галицької ощадної каси.
Купол будівлі увінчаний аттиком зі скульптурною групою авторства Леонардо Марконі «Ощадність» http://photo.i.ua/user/130965/123556/3153442/, більш відомою як «Львівська Свобода», бо центральна фігура напрочуд нагадує американську Статую Свободи. Серед збірок музею домінує колекція народного одягу, де зберігається традиційне вбрання XIX-XX століття практично з усіх історико-етнографічних регіонів України. Львівський Музей етнографії володіє найбільшою і найповнішою у світі колекцією українських писанок, яка налічує понад 12 тисяч екземплярів.
Надзвичайно цікавими є збірки народних іграшок, художнього металу, художнього скла та промислової кераміки. Музейна колекція годинників (близько 400 експонатів) – найбільша і найцінніша в Україні.З обох сторін уздовж проспекту будівлю Етнографічного музею оточують «Гранд-Готель» (проспект Свободи, 13 – №8 на мапі), збудований 1893 року у стилі історизму і
«Промінвестбанк» (проспект Свободи, 17 – №9 на мапі), зведений 1912 року у стилі пізньої сецесії.
Далі буде…
August 02, 2010
«Львівське Корзо»
Прогулюючись елегантним і на сто відсотків європейським Проспектом Свободи, важко собі уявити, що два століття тому це була болотиста рівнина річки Полтви, заросла очеретом, а прапрадіди нинішніх львів’ян з човнів стріляли тут качок. Після того, як Галичина увійшла до складу Австрійської імперії, у цій місцині, розібравши оборонні укріплення, влаштували променаду, або Корзо – прогулянковий бульвар з містками через ріку Полтву, по яких дефілювали міські модниці.
Полтву у другій половині XIX століття загнали під землю: Львів був позбавлений річки, але набув одну з найдосконаліших у Європі каналізаційних систем. Колишні оборонні вали поступово забудували і Львів отримав новий, третій за свою історію центр міста, прогулянку яким ми почнемо від Львівського Національного Академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької (проспект Свободи, 28, №1 на мапі) – архітектурної перлини у стилі неоренесансну, одного з найгарніших театрів Європи. Збудований на початку ХХ століття за проектом архітектора Зиґмунта Ґорґолевського.
Великий театр у Львові порівнювали з Паризькою та Віденською оперою. Стоячи перед величним фасадом цієї фантастичної споруди відчуваєш всепоглинаючу потугу мистецтва, його вічність у контрасті зі швидкоплинністю людського життя. Це споруда, у якій можна знайти різні архітектурні стилі європейських країн, втілені з пишномовною імпозантністю.
Форми фасаду дуже складні і різноманітні: це колони, балюстради, ніші, насичені алегоричними скульптурними постатями. Над головним карнизом фасаду височать статуї восьми муз, над ними – горельєфна десятифігурна композиція «Радощі і страждання життя». Фронтон угорі завершується скульптурною тріадою крилатих бронзових постатей Генія драми і комедії, трагедії і у центрі Слави, яка тримає золоту пальмову гілку. Ці скульптури творили видатні львівські митці Попель, Баронч та Війтович. Зал львівського оперного театру відзначається чудовою акустикою. Тут можна побачити виступи славетних оперних і балетних колективів України та гастролерів із інших країн. У львівській опері проводять відроджені Віденські бали, естрадні концерти та інші цікаві культурні дійства.
Легенди львівської Опери
Перша виникла одразу після смерті Зигмунта Горголевського. 
Насправді при будівництві театру для ріки проклали обвідний канал, а архітектор помер з іншої причини.
Інша легенда пов’язана з завісою «Парнас».
Замовлення зробили художнику Генрику Семирадському. 
Майже чотири роки, поки тривало будівництво театру, митець працював над шедевром, але, коли робота біла закінчена і треба було відкривати театр, виявилось, що грошей на викуп завіси немає. Засмучені замовники вирушили до Італії. Коли ж вони побачили завісу, то втратили дар мови і весь день простояли в майстерні.
У львівській Опері не тільки люди, а й скульптури не раз обростали легендами.
Професор львівського університету Марс багато років викладав акушерство та гінекологію і якось проходячи з друзями повз театр, заклався, що головна скульптура «Слава» не випадково має такий округлий животик. Професор заприсягнувся своєю науковою честю, що такий живіт буває у жінок на четвертому місяці вагітності.
Щоб підтвердити свої слова і виграти парі, Марс пішов до скульптора, який її ліпив і взяв у нього адресу натурниці, котра позувала йому при роботі. У натурниці справді виявилась дитина. На основі дати її народження професор зміг довести, що наша львівська «Слава» є вагітною.
«Львівське Корзо» – продовження: "
Праворуч від Оперного театру бачимо будівлю Національного Академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької (вулиця Лесі Українки, 1 – №2 на нашій мапі).
Театр був збудований у 1837-1842 роках за проектом архітекторів Піхля і Зальцмана у стилі віденського класицизму. На той час це був третій за величиною театр у Європі після міланського “Ля Скала” і дрезденського “Гофтеатер”.
На площі перед театром можна відвідати львівський художній вернісаж, де продають цікаві сувеніри та вироби народних умільців (№3 на мапі).
Театр Скарбека
Серед осіб, імена яких закарбовано на скрижалях історії нашого міста назавжди, граф Станіслав Скарбек посідає одне з найпочесніших місць: такого щедрого мецената львів’яни ще не бачили.
Станіслав Мартин Скарбек гербу “Абданк” народився 20 листопада 1780 р. в селі Обертин біля Коломиї. Під час пологів померла його мати, а через чотири роки хлопець втратив і батька. Виховувався разом зі старшим братом Ігнатієм у домі тітки графині Жевуської. 1800 р. склав матуру у Львівській академічній гімназії.
1802-го молодий граф уперше відвідав Відень. Чари столиці захопили його настільки, що він не виїжджав звідти доти, доки не розтринькав майже все майно. Але водночас граф захопився театром і, повернувшись до Львова 1809 р., доклав чимало зусиль, щоб у центрі Галичини постала споруда, спеціально пристосована для масових видовищ. Тоді міський театр резидував у будинку костелу св. Хреста, що його австрійський уряд конфіскував 1785 р. у чернечого ордену францисканців. Очевидно, це приміщення не відповідало новому призначенню споруди. До того ж, 1796 року в театрі
завалилося підземелля, а коли з крипти стало видно труни та скелети, публіка заціпеніла від жаху. Тому коли 1 січня 1818-го граф С. Скарбек представив проект будови театрального палацу у Львові, влада відразу підтримала його ініціативу. Проте справа затягнулася на багато років.
завалилося підземелля, а коли з крипти стало видно труни та скелети, публіка заціпеніла від жаху. Тому коли 1 січня 1818-го граф С. Скарбек представив проект будови театрального палацу у Львові, влада відразу підтримала його ініціативу. Проте справа затягнулася на багато років.
Граф С. Скарбек був натурою суперечливою. Спритний підприє- мець, поціновувач мистецтва та прихильник театру, а водночас – марнотратник, перелесник, постать у дусі Казанови й інших авантюристів зламу XVIII-XIX ст. ст. Усе своє життя граф торгував лісом, металом, паливом, збіжжям, борошном, м’ясом, худобою, пивом, горілкою, купував маєтки, коштовності й антикваріат. Про його марнотратство (розповідали, як за романчик зі служницею граф розплатився наповненим банкнотами капелюхом) і фантастичні проекти (наприклад, поєднати каналом Дністер із Сяном) складали легенди. Не раз граф не мав у кишені й шеляга. Проте фортуна усміхалася йому – і, сплативши борги, він знову тринькав гроші до останнього крейцера.
Завдяки графові Скарбеку авантюрний спосіб життя галицька публіка – завжди ласа на плітки – приписала й усій його родині. В одній з легенд розповідають про молодого графа
Станіслава Скарбека, з якого висмоктала кров його дружина-упириця Агнеса Скарбек, щоб вийти заміж за гусарського офіцера з промовистим ім’ям Дракула.
Пікантності цій історії додає те, що, як встановив Я. Гнатів, і смерть 32-літнього С. Скарбека 1893 року в мисливському будиночку в миколаївських лісах, і одруження його вдови А. Скарбек із гусаром Михайлом Дракулою – реальні події.
Станіслава Скарбека, з якого висмоктала кров його дружина-упириця Агнеса Скарбек, щоб вийти заміж за гусарського офіцера з промовистим ім’ям Дракула.
Пікантності цій історії додає те, що, як встановив Я. Гнатів, і смерть 32-літнього С. Скарбека 1893 року в мисливському будиночку в миколаївських лісах, і одруження його вдови А. Скарбек із гусаром Михайлом Дракулою – реальні події.
А наш герой одружився 1814 р. з княжною Софією Яблоновською. Ось що розповідають про їхнє знайомство. Під
час балу у Львові на честь неаполітанської королеви Кароліни господар балу граф С. Скарбек відкрив забаву, запросивши до танцю не королеву (що передбачав етикет), а 15-річну княжну. То був скандал! Але королева усміхнулася, а С. Яблоновська була настільки вражена, що погодилася стати дружиною графа С. Скарбека. Щоправда, шлюб виявився нетривким. Після затяжного судового процесу розлучення кн. С. Яблоновська вийшла заміж за графа Олександра Фредра – славного комедіографа (і є бабцею Митрополита Андрея Шептицького).
час балу у Львові на честь неаполітанської королеви Кароліни господар балу граф С. Скарбек відкрив забаву, запросивши до танцю не королеву (що передбачав етикет), а 15-річну княжну. То був скандал! Але королева усміхнулася, а С. Яблоновська була настільки вражена, що погодилася стати дружиною графа С. Скарбека. Щоправда, шлюб виявився нетривким. Після затяжного судового процесу розлучення кн. С. Яблоновська вийшла заміж за графа Олександра Фредра – славного комедіографа (і є бабцею Митрополита Андрея Шептицького).
Переживши крах подружжя й залагодивши фінансові справи, 1833 р. граф С. Скарбек повернувся до давнього задуму про театр.
До його реалізації він залучив архітекторів Людвіґа Піхля з Відня та голову міського будівельного бюро Йогана Зальцмана. За взір вони використали споруду мюнхенського театру. 16 тис. дубових паль у фундамент вбили ще 1833-го, а на час підписання угоди міста з графом 7 грудня 1837 р. споруду вже звели наполовину. Граф контролював будівництво особисто, що породило анекдоти про його нібито скнарість.
Тож театр Скарбека був найбільшою театральною спорудою Європи тієї доби, а після театрів Мілана та Дрездена – третьою найбільшою за кількістю глядачів (1460 місць). Театр відкрили 28 березня 1842 р. драмою Ф. Ґрільпарцера “Ілюзія життя”, а наступного дня поставили “Шлюби панянські” О. Фредра (того самого, до якого пішла дружина Скарбека).
Останні роки свого життя граф С. Скарбек присвятив адмініструванню театральною сценою та опікувався створенням
закладу для вбогих і сиріт у Дроговижі (тепер – Миколаївський район) – іншою своєю амбітною ідеєю.
Її реалізація теж розтягнулася на роки, заклад почав діяти лише 1875 році.
Львів’яни довго вважали театр Скарбека основною громадською спорудою міста. Під час революції 1848 року польська “Рада Народова” засідала саме тут. За іронією долі, під час сутичок згорів старий театр і його не відновили – відтак графові знову мало б пощастити. Однак він помер 28 жовтня 1848 р., себто за три дні до цієї трагедії. У 1861-1881 рр. в театрі Скарбека засідав Галицький сейм.
Пересмішникам це давало підстави для дотепів. “На сцені сидів маршал князь Лев Сапіга, – іронізував К. Хлендовський, – у чамарі, з великим жезлом з ебенового дерева, яким стукав у подіум, коли розпочиналося засідання або коли хотів утихомирити послів”. А над дійовими особами сеймових баталій зі стелі нависала сцена з балету (ймовірно, тепер схована під шаром тиньку).
Пересмішникам це давало підстави для дотепів. “На сцені сидів маршал князь Лев Сапіга, – іронізував К. Хлендовський, – у чамарі, з великим жезлом з ебенового дерева, яким стукав у подіум, коли розпочиналося засідання або коли хотів утихомирити послів”. А над дійовими особами сеймових баталій зі стелі нависала сцена з балету (ймовірно, тепер схована під шаром тиньку).
1892 року сплив термін чинності заповіту графа про передачу театру, який він збудував, у безкоштовне користування. Відтоді міська скарбниця мала б сплачувати його фундації 17 тис. золотих ринських щороку. Тому міська рада ухвалила рішення про спорудження нового театру. Урочисте відкриття Великого театру (тепер – Оперний) відбулося 4 жовтня 1900 р. http://blog.i.ua/user/130965/368727/
У 1900-1939 роках приміщення театру Скарбека використовували як філармонію та кінотеатр.
Нове піднесення театру відбулося, коли 1944-го із Запоріжжя до Львова переїхала трупа акторів. Відтак театр пережив нове піднесення і, попри конкуренцію з боку нових театральних колективів, які з’явилися у Львові в роки незалежності, саме Національний драматичний театр ім. М. Заньковецької є найкращим львівським театром сьогодення. Театром зі своїми героями і легендами.
Але це вже зовсім інша історія.
"
July 30, 2010
Львів від noddeat.livejournal.com
Львів: залізничний двірець: "Капітан Очевидність був колись у Львові, про що свідчить ця меморіальна табличка:
Ну, вони були разом зі своїм американським колегою Captain-ом Obvious-ом:
Dworzec kolejowy:
У латвійський мові Львів — жіночого роду:
Біля універу з’явилися паркінги для велосипедів:
Славнозвісні таблички з назвами вулиць уже висять по всьому центрі:
Якби це я сам не сфоткав, я б подумав, що це фотошоп:
Fap-fap-fap!:
Написав би, шо Краків смокче, але поза центром міста навігація у Львові гімняна поки що. Але це дуже крутий рух. Чекатимемо вказівників на основні туристичні об’єкти.
Неймовірно гарна і пафосна трамвайна зупинка:
Кирилицю — геть:
Під штукатуркою проявилася стара польська вивіска:
Папір. (не розбірливо). Шкільні товари галантерейні.
Тримовна вивіска: для поляків — кав’ярня, для українців — кафе-бар, для решти — кава-бар (whatever it means):
Дитячий садок:
Загадковий напис на асфальті:
Пластикові вікна. Окремо мені хочеться відпиздити львів’ян за пластикові вікна. У цьому будинку половина вікон все ще європейські (зліва), а половина — монголо-татарські (справа):
Дехто має трохи більше смаку і ставить коричневі вікна (але металопластикову черепицю при цьому):
Особливий пиздець — православна церква з усіма елементами української кафебарно-гастрономної архітектури: пластикові вікна, сайдінг, пластиковий дах на вході, металеві ґрати на вікнах в стилі кафе-бару:
А біля неї — затишний львівський будинок, із жерстяним дахом:
Цікаво: можна прожити в місті все життя й не помітити купи деталей. Наприклад, вперше я підняв голову догори і помітив, як розташовують у місті електричні дроти: їх не вішають на стовпи, а натягують між будинками:
На перехрестях дроти утворюють охайні розв’язки:
Дротово-антенний натюрморт:
Іще дах:
Домофон:
Настінна творчість:
Що ще у Львові є прекрасного? Звісно, равлики:
"
July 27, 2010
Львів і коти. Коти і Львів
Пантера, нє?
В польоті
Жааарко
Та же пантера, тільки в профіль
І самі костел та монастир, засновані в 1595 році. Через кілька десятків років костел згорів і був відновлений, тому яким був первісний вигляд можна лише здогадуватись. Лишились оборонні мури і монастир-фортеця.
Вечір кримськотатарської культури
4 серпня о 17-00 в рамках інтерактивного культурологічного проекту «MezzoДром» у Львові (вул. Валова, 18-а, «Музей Ідей») відбудеться вечір кримськотатарскої культури.
Під час заходу у Вас буде унікальна можливість:
- насолодитися традиційними кримськотатарськими піснями і танцями у виконанні професійних танцюристів і співаків з Криму;
- скуштувати, а також пройти майстер-клас з приготування традиційних страв кримськотатарської кухні;
- побачити на власні очі обрядовість кримських татар, зокрема, Ви зможете взяти участь у проведенні весільного обряду
Обіцяємо - вечір буде насиченим, бо окрім всього вищезазначеного Ви дізнаєтесь про стан сучасного мистецтва та літератури кримських татар. За філіжанкою кави або чаю поспілкуєтесь з мистецтвознавцями, журналістами, істориками та представниками громадських організації Криму.
Тож, друзі, ласкаво просимо! Хош сефагъа келинъиз, сайгылы джемаат!
Контактний телефон: 066 836 36 35 Алім Алієв
July 25, 2010
HD панорама Львова на 180 градусів
Малий (1.6MB / 6250 × 388 px)
Середній (6.0MB / 12500 × 776 px)
Великий (21.4MB / 25000 × 1552 px)
July 11, 2010
Краса літнього Львова
Літній Львів - це зовсім інше місто. Ми звикли читати про дощ, про осінню погоду, про запах кави. Але літом мій Львів особливий, цікавий і неповторний. На вуличках панує спокій, особливий аромат (не сморід, а запах теплого каменю), щезають натовпи на вуличках. Місто покидає його основна маса і воно стає пустим, відносно пустим і в цьому його родзинка. Ви можете насолодитись прогулянкою і спогляданням його краси, розкриттям таємниць. Запрошую до Львова літнього. До мого Львова.
постові: Останні цікаві новини на "Цікаво про цікаве": наука, наукові відкриття, людина.
July 09, 2010
Сучасному гербу Львова – 20 років!
Одночасно: і великий, і малий. На малому – на синьому полі зображено відчинену золоту львівську браму, в якій крокує золотий лев. На великому гербі (на фото) додано дивізну стрічку з тризубом і двох щитотримачів: ратника в давньоруському обладунку та коронованого золотого лева. До речі, взятого з герба Галичини. Правда, там цар звірів не крокує, а дряпається на скелю.Один із розробників гербу, історик-архівіст і геральдист Іван Сварник зауважив: «На найстарішій печатці, яка датована 1359 роком, було зображено міську браму, відчинену з вежами, і в брамі крокує лев. Власне, це для мене стало тим аргументом про те, що Львову потрібно повернути найдавніше зображення цього лева, який крокує в міській брамі».
Без дискусій затвердження символу Львова не обійшлося. Депутати, за якими було останнє слово, півтори години виголошували зауваження: то до арки на брамі, то до кладки стіни, то навіть до хвоста лева, пригадує Іван Сварник. Врешті-решт, Львів одночасно отримав і великий, і малий герби.
«Тобто є такий простий герб, який використовується на повсякдень, – наприклад, на різних бланках, печатках, і є велике зображення, яке використовують у нечисленних випадках. Наприклад, на великій хоругві, на гербі у залі засідань міської ради, в аеропорті чи на вокзалі».
July 07, 2010
July 05, 2010
Львівшькі перегони з сивої давнини
Львівшькі перегони з сивої давнини: "
"Перебіг Окружних автоперегонів у Львові, які були поєднані зі змагом мотоцикльовим, позначився запеклою боротьбою. Однак в деяких категоріях звитяжці були прогнозовані від початку до кінця перегонів. В категорії гоночних авто тріюмфував інж.Лефельдт ("Austro-Daimler"), який без великих труднощів впорався зі своїм найсильнішим суперником, чемпійоном Польщі Маурицієм Потоцьким. Переможець прийшов до фінішу з часом 38.12,6 хв., що на 14 сек. швидше за переслідувача, а третє місце посів краків'янин Я. Ріппер, якому трафилося по дорозі кілька дефектів. У категорії спортивних авто першість стала легким здобутком п.Сколімовського на "Alfa Romeo", а в категорії туристичних авто всіх випередила п.Кожм'янова на "Austro-Daimler".
В змаганнях мотоцикльових в категорії машин з об'ємом двигуна 600 см3 добився тріюмфу один з найамбітніших польських мотогонщиків Тадеуш Рудавський, який подолав на своєму "Ariel" трасу довжиною 30 км. з часом 25 хв. 39,5 сек. В категорії машин з об'ємом двигуна 350 см3 переміг Вілім Рудольф на "A.J.S." з Сілезії."
В змаганнях мотоцикльових в категорії машин з об'ємом двигуна 600 см3 добився тріюмфу один з найамбітніших польських мотогонщиків Тадеуш Рудавський, який подолав на своєму "Ariel" трасу довжиною 30 км. з часом 25 хв. 39,5 сек. В категорії машин з об'ємом двигуна 350 см3 переміг Вілім Рудольф на "A.J.S." з Сілезії."
Х. Мицельський на "Bugatti" засів на віражі на мішках з піском. В колі лицем до нас згадуваний
в статті п.Сколімовьский - чемпійон в змаганнях авто спортивного класу
зісподу п.Рудавський
"
June 29, 2010
<< Назад
